"Хочу нагадати, що рік тому глави МЗС країн Євросоюзу одноголосно прийняли п'ять керівних принципів побудови відносин Із Росією", пише Олеся Яхно, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"1. Повернення Криму та повна імплементація Мінських угод, яка необхідна для будь-яких зрушень у відносинах ЄС-Росія.

2. Зміцнення відносин зі східними партнерами та іншими сусідами, особливо в Центральній Азії.

3. Зміцнення внутрішньої стійкості ЄС, особливо в зв'язку з можливими енергетичними погрозами і кіберзагрозами.

4. Вибіркова взаємодія з РФ у питаннях зовнішньої політики (Іран, Близький Схід, мирні переговори в Сирії) і протидії тероризму.

5. Готовність підтримки російського громадянського суспільства та участі в контактах "від людини до людини" і зокрема між молоддю ЄС та РФ.

Ще тоді ряд спостерігачів говорили, що ці вимоги занадто м'які й розмиті. Хоча, по-моєму, список можливих загроз з боку РФ і відповідей на ці загрози виписаний гранично нерозмито. І за минулий рік ці позиції не тільки не були переглянуті або пом'якшені, а й посилені навпаки. Маю на увазі те, що Європа нарешті усвідомила ризики агресивної і орієнтованої на конфлікти політики РФ не тільки для України, але і для Європи в цілому. Це відображено і в рішенні ЄС про виділення 800 тис. євро на протидію можливому втручанню Росії у виборчі процеси, і в рішеннях НАТО на саміті у Варшаві в липні 2016-го.

По-перше, Європа каже, що ніяких торгів і політичного шантажу по Криму і Донбасу не може бути.

По-друге, Захід розуміє небезпеку і вразливість інших майданчиків для дестабілізації, перш за все, Центральної Азії.

По-третє, країни ЄС зрозуміли, що будь-який регіон, навіть стійкий, зовні і внутрішньо, може стати предметом політики розколів і конфліктів з боку РФ (тема біженців і втручання у виборчі процеси — як приклад).

По-четверте, визначена логіка співробітництва "гібриду-гібрідово". Захід говорить, що десь буде співпрацювати з Росією, а десь — ні. Росія ж хотіла використовувати потенційні конфлікти (тобто, проблематику, через яку Захід не бачить ніяких компромісів, по Україні зокрема) для шантажу в питаннях, де Захід, по ідеї, мав би бути зацікавлений у співпраці (Сирія). Але ЄС розділив ці питання.

По-п'яте, Захід відокремлює російське суспільство і владу."