Кремлівський фюрер допоміг: Шок, Гітлер знову в Бундестазі - німецькі ЗМІ про парламентскі вибори

Вчора о 18:00 виборчі дільниці по всій Німеччині закрилися. Як з'ясувалося пізніше, явка на цих виборах в Бундестаг склала 76,5%, перевершивши показники 2009 і 2013 років. Про це йдеться на сайті Ліга.Новости, передають Патріоти України.

Перші ж екзит-поли шокували частину країни. Судячи з публікацій в німецьких виданнях, незрозуміло, що шокувало більше - падіння кількості виборців Ангели Меркель чи третє місце для правопопулістов з "Альтернативи для Німеччини" (AfD). Вона набрала 12,6% голосів. Партія Меркель ХДС отримала 32,5%. Нинішні партнери ХДС по урядовій коаліції соціал-демократи СДПН на другому місці - 20%. Ліберали з Вільної демократичної партії повернулися до парламенту, отримавши 10,7% голосів, а зелені і ліві набрали приблизно по 9%.

Реакція суспільства на результати виборів, звичайно, знайшла відображення в пресі. У всіх заголовках німецьких видань було два слова - "Меркель" і "AfD". Але було і ще дещо - образ Адольфа Гітлера незримо присутній на перших сторінках.

У статті "Що пов'язує AfD і NSDAP - і що їх розділяє" Welt нагадує, що опитування перед тодішніми виборами показували зростання рейтингу гітлерівської партії. Але по-справжньому страшно стало, коли стали відомі конкретні цифри - 18,3%. NSDAP, таким чином, в шість разів наростила аудиторію.

У AfD таких досягнень немає, але схожість з NSDAP очевидна, відзначає видання. По-перше, AfD, як і NSDAP, є (поки що невеликою) народною партією протесту. По-друге, схожі образи ворога. Для Гітлера це були "листопадові лиходії" (Перша світова закінчилася в листопаді 2018 роки), преса і всі "системні", тобто, демократичні партії. Основне гасло AfD - "Меркель повинна піти", вони освистують будь-яку її появу на публіці, а замість демократичних партій у них - будь-які "старі", пише Welt. Ще одна паралель - відношення, відповідно, NSDAP до євреїв і AfD - до мусульман. При цьому німці, які виражають помірне невдоволення напливом мігрантів, абсолютно не підтримують AfD.

Є й безперечне відмінність - це умови, при яких партії прийшли до влади. 1930-і роки як в Німеччині, так і в усьому світі - період депресії. Зараз же, незважаючи на деякі труднощі, Німеччина знаходиться в найкращій економічній формі за довгий час. Умови життя теперішніх безробітних кращі, ніж у робітників в тридцяті, вказує видання.

Як би там не було, в Бундестаг вперше прорвалися праві екстремісти. AfD змінить Німеччину, навіть якщо розпадеться найближчим часом, переконані журналісти.

В іншій статті оглядачі Welt пишуть про плани Меркель. Канцлер, виступаючи на саміті ХДС, повідомила, що вже отримала від СДПН повідомлення про бажання піти в опозицію. Вона підкреслила, що переговори все-таки тільки попереду. Також партія Меркель вже почала переговори з FDP і "зеленими".

Подальшу долю СДПН теж обговорюють всі видання. Handelsblatt пише, що результат виборів, за одностайною думкою, веде СДПН прямо в опозицію. Якщо так, то це буде найбільша опозиційна партія і вона точно зможе тримати AfD під контролем.

Zeit досліджував питання, як голосувала молодь (німці до 30 років). Видання відзначає, що в середньому результати такі ж, як і у старшого електорату, за винятком одного - AfD вони відправили на останнє місце. Опитані молоді німці (близько 20 років) назвали результат AfD шокуючим. Один з них, 19-річний Кевін, висловив надію, що проходження AfD в парламент сприятиме не зміцненню її, а навпаки, випадання з обойми. "Кінцевою метою "уряду Ямайки" (за кольорами партій у майбутній коаліції - ред.) повинен стати виліт AfD", - підкреслив він.

За підсумками опитування, проведеного в минулому році інститутом YouGov, більше 70% респондентів заявили, що ісламу не місце в Німеччині, нагадує Клаус Келле в своїй замітці для Focus. "Хоча б один депутат в Бундестазі згадав про це тоді?", - задається риторичним питанням Келле. У цьому він бачить основну причину успіху AfD.

Він зазначає також, що Меркель на цих виборах і виграла, і програла. Як канцлеру їй немає альтернатив. Але було б неправильно, на думку, Келле, їй залишатися головою партії. Він переконаний, що поділ партії і канцлера було б правильним кроком зараз.