Лариса Ніцой пропонує запровадити "м'яку" мовну модель в українській освіті (відео)

Пропоную збудувати в українській освіті мовну модель не таку, як у Франції, Німеччині, Італії, Англії, Іспанії, Нідерландах, Чехії та багатьох інших (у яких мови меншин в школах не вчать), а таку, як у країнах Балтії, набагато м'якшу, коли в садках дітки вчаться мовою меншини зі вкрапленнями державною мовою. В початковій школі – мовою меншини з часткою державної. В середній школі – мовою меншини з поступовим збільшенням викладання предметів державною мовою з тим, щоб у старших класах перейти на викладання винятково державною мовою. З тим, щоб у вишах навчатися державною мовою. Так пише письменниця Лариса Ніцой, цитують Патріоти України з посиланням на "Фейсбук", продовжуючи:

"Дорогі друзі. Ось відео із зустрічі Міністерства освіти, ініційованої національними меншинами з вимогою вернути початкову редакцію закону "Про освіту" й не враховувати наших з вами правок.

Наголошую на своїй позиції. Мовна модель, яка сьогодні існує в українській освіті, себе не виправдала. Поїздивши по Європі, по школах інших країн, а також перечитавши гори наших та європейських законів, зрозуміла, що країни Європи жорстко захищають свої державні мови, й у переважній більшості країн мови меншин у державних закладах не вивчають, натомість їх вивчають на позашкільних заняттях (курсах, гуртках).

Чи можна так зробити в нас? Можна, і це не буде порушенням Конституції, бо в ст. 53 сказано, що меншинам гарантується навчання їх мовою в державних, комунальних закладах або товариствах. Тобто, якщо ми залишимо товариства, то це вже не порушення Конституції з огляду на оте маленьке конституційне слово "або".

Однак (хоч мені хочеться) ми так робити не будемо в першу чергу тому, що українці і досі не готові відстоювати своє. Українці і далі захищатимуть когось, і не навчилися захищати себе. В АТО наші хлопці теж захищають нас із вами, Україну, але ніколи не скажуть, що себе, бо думати про себе у нас вважається крамолою.

Так от, оскільки причиною і досі є українська нерішучість (аби не сваритися), і "нас буйних мало", пропоную збудувати в українській освіті мовну модель не таку, як у Франції, Німеччині, Італії, Англії, Іспанії, Нідерландах, Чехії та багатьох інших (у яких мови меншин в школах не вчать), а таку, як у країнах Балтії, набагато м'якшу, коли в садках дітки вчаться мовою меншини зі вкрапленнями державною мовою. В початковій школі – мовою меншини з часткою державної. В середній школі – мовою меншини з поступовим збільшенням викладання предметів державною мовою з тим, щоб у старших класах перейти на викладання винятково державною мовою. З тим, щоб у вишах навчатися державною мовою.

1. Чи є це порушенням Конституції? Ні. Ми виконуємо Конституцію і пропонуємо меншинам навчання мовою меншин. При чому, зверніть увагу, пропонуємо навчатися не в товариствах (бо такий варіант є у Конституції), а школах (теж варіант Конституції, але інший). Що, мало? Дорогі меншини, не вилазьте нам на голову. Бо Путін нас навчив патріотизму, а ви навчите рішучості.

2. Чи зробить нам зауваження Європа? Зробить. Франція, Англія, Чехія, Німеччина і багато інших нам скажуть: "Тю, смішні ці українці, повводили в себе кругом вивчення мов меншин".

3. Чи зробить нам зауваження Росія? А нас це гребе?

Ну і на завершення. Пані Ліліє Гриневич, Вас дезінформували. Ви почали свою промову зі слів, начебто я говорила, що в нас не було навчання мовами меншин, а тепер буде. Не вірте тим, хто так каже, бо ці люди не мають стосунку до шкіл і не знають справжнього стану речей. А я знаю, тому так казати не могла. І закони я знаю теж. Я їх читаю.

Я казала і кажу, що в нас і так було до біса навчання мовами меншин у школах для меншин, а тепер такого навчання за новим законом буде ще більше. А це неприпустимо, тим більше у вишах. Слава Богу, про виші в нас із вами думка збігається.

P. S. Меншини на поступки не пішли. Я теж. Спільного рішення не дійшли", - пише Ніцой.