Між Росією і США розгоряється нова війна, шпигуни готуються до битви, - американські розвідники

Нещодавня атака на колишнього російського агента розвідки Сергія Скрипаля у Великій Британії посилила напруженість між Росією і Заходом. США вирішили вислати 60 російських дипломатів і закрили генеральне консульство Росії в Сіетлі, багато європейських країн і союзників Великобританії також пішли на такий крок. Росія відповіла симетрично, виславши 60 американських дипломатів (а також кількох дипломатичних представників інших країн) і закривши генеральне консульство США в Санкт-Петербурзі. Якщо Вашингтон і Лондон введуть нові санкції або вимоги до оформлення віз, Москва відповість і на це. Про це йдеться в матеріалі віце-президента департаменту тактичного аналізу приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor Скотта Стюарта, текст якого є у розпорядженні "Апострофа". Патріоти України пропонують вам прочитати ці цікаві матеріали.

Загальна картина

Зростаюча агресивність російських спецслужб після вступу на посаду Володимира Путіна в 2000 році призвела до відновлення війни розвідок, припиненої з розвалом Радянського Союзу. Це протистояння матиме серйозні наслідки як для розвідувальних органів, так і для цивільних, які можуть потрапити під "перехресний вогонь".

Прихований бік посольств

Хоча пересічний громадянин може думати, що посольства мають переважно дипломатичні та консульські функції, вони також є важливими ресурсами для розвідувальних органів. По суті, кожна країна використовує дипломатичні об'єкти, такі як посольства, для шпигунських місій. У розвідці вони використовують дипломатичний імунітет для захисту своїх агентів. У контррозвідці зосереджуються на стеженні за дипломатами, яких підозрюють в роботі на іноземні спецслужби.

Після нещодавніх подій всі залучені сторони, особливо США і Росія через велику кількість висланих дипломатів, повинні будуть зіткнутися з реальними наслідками для діяльності їхніх спецслужб. Дійсно, більшість висланих дипломатів, ймовірно, були співробітниками розвідки під офіційним прикриттям, і їх втрата поставить у скрутне становище решту агентів. Співробітники розвідки без дипломатичного імунітету, яких у США називають "офіцерами під неофіційним прикриттям" і "агентами-нелегалами" в російській термінології, опиняться в несприятливому становищі, оскільки вони більш вразливі.

Можна очікувати, що ці розвідники збільшать свою активність в Росії та США, оскільки їм буде необхідно заповнити прогалини, знайти нових агентів і подбати про існуючих. Інформатори, яких курирували вислані агенти, будуть більшою мірою покладатися на засекречені методи зв'язку, а не на особисті зустрічі з обробниками. Між тим агенти-нелегали будуть займатися всім тим, що передбачає особистий контакт. Вашингтон і Москва можуть задіяти додаткових агентів без офіційного прикриття, щоб вони допомогли нести навантаження.

Підлити масла у вогонь

Для контррозвідки висилка дипломатів полегшить роботу. Російським і американським контррозвідувальним службам необхідно буде моніторити на 60 осіб і на один об'єкт менше, тобто вони можуть перенаправити свої сили (агентів, групи спостереження та технології) на інші пріоритети: зможуть більш ретельно контролювати вже встановлені об'єкти і більш активно полювати за агентами, які не користуються дипломатичним імунітетом.

Уся ця посилена розвідувальна та контррозвідувальна діяльність буде підживлювати сама себе. А тиск на Росію і Захід буде посилюватися, поки сторони будуть намагатися з'ясувати, що замислив супротивник – особливо, коли мова йде про вербування подвійних агентів. Насправді більш імовірно, що росіяни вирішили атакувати Сергія Скрипаля не заради помсти, а щоб послати меседж чинним розвідникам: якщо вони зрадять Росію, ніщо не зможе їх врятувати.

Як тільки агенти-нелегали активізують свою діяльність, а контррозвідувальні служби отримають більше засобів для полювання за ними, все більше і більше з них, ймовірно, буде викрито й затримано. Як і у випадку з операцією США в 2010 році, спрямованою на припинення російської розвідувальної діяльності за участю офіцерів-нелегалів, ці арешти, швидше за все, стануть надбанням широкої громадськості й майже напевно закінчаться шпигунськими обмінами.

Хоча в битві розвідок Росія і Захід роблять багато взаємних дій (висилки, арешти та стеження за дипломатами) положення гравців на полі не зовсім однакове. Захід зберігає перевагу в технічному шпигунстві (хоча Росія досягла прогресу з моменту вступу на посаду президента Володимира Путіна), в той час як Росія з її вільними поглядами на недоторканність приватного життя і широким доступом до даних користується відмінною перевагою, коли справа стосується контррозвідувальних операцій всередині країни. Західні розвідники мають грати за "московськими правилами" в російському тилу, в той час як росіяни на Заході мають відносну свободу.

Наслідки для звичайних громадян

Цивільним особам, які опинилися посеред розвідувальної війни, що розгорається, варто очікувати більш ретельних перевірок, особливо це торкнеться співробітників, що їдуть у відрядження, туристів, працівників неурядових організацій та журналістів. Служби безпеки на Заході будуть приділяти більше уваги приїжджим з Росії, а в Росії, відповідно, вчинять так само із західними мандрівниками. Але навіть власники паспортів інших країн стануть мішенню таких перевірок, оскільки співробітники розвідки часто використовують посвідчення особи третіх держав, щоб збити зі сліду контррозвідників. Наприклад, з 11 російських шпигунів, спійманих ФБР в 2010 році, четверо стверджували, що мають канадське громадянство, ще четверо – що громадянство США, двоє – Перу й один – Великої Британії.

За тими, кого запідозрять у розвідувальній діяльності, встановлять серйозне стеження, а їхня електронна переписка буде проглядатися. Місцеві спецслужби можуть навіть влаштувати допити підозрюваних у спробі або налякати їх, або показати їм, що за ними пильно спостерігають. Підозрювані агенти або будь-хто інший, хто знаходиться в сфері інтересів російської розвідки, можуть очікувати, що їх спробують заманити в "медову пастку", незалежно від їхньої статі та орієнтації. Західним гостям в Росії доведеться зіткнутися з тим, що в їхніх готельних номерах встановлять прослуховування та приховані камери спостереження.

Ці нові реалії створять додаткові труднощі для менеджерів з корпоративної безпеки, чиї компанії спонсорують Чемпіонат світу з футболу або відправляють керівників у Росію на ігри. Іноземці, які приїжджають до США, Великобританії і країн НАТО, зіткнуться з додатковою перевіркою, якщо якісь факти їхньої біографії можуть кинути на них підозру в роботі на російську розвідку. Західним компаніям і організаціям, що працюють в Росії, а також їхнім російським колегам, що працюють на Заході, просто доведеться пристосуватися до цієї нової розвідувальної війні, тому що пов'язані з нею складнощі швидко стануть новою нормальністю.