Неповторна Одеса: До чого призведе її українізація? - професор

"Коли говоримо про русифікацію Одеси, ми повинні усвідомити, що тут не йдеться про русифікацію українськомовного міста". Про це пише у своєму Fаcebook професор Київського інститут сучасної психології та психотерапії Борис Херсонський, передають Патріоти України, продовжуючи:

На початку ХІХ століття найпоширеніша мова Одеси – італійська, "язык Италии златой", потім – французька, лише потім – російська, яка в Одесі дійсно стала мовою русифікованих етнічних громад, не в останню чергу – єврейскої, але також і грецької, польської.... Ця "одеська мова" формувалася на базі російської, але зберігала словник і граматичні структури тих мов, які й утворили той салат.

Але – я завжди казав, що салат не здатний утворити сам себе – для цього потрібні свіжі овочі. А їх уже не було. Тож одеська мова стала однією з мертвих мов – тут можлива імітація, але не жива традиція.

Чи ввійшли свого часу в одеську мову українізми? Ввійшли, я пам'ятаю українські слова в мові моєї бабусі Раї. Деякі прислів'я. Іноді українська поєднувалася з ідиш – як у запитанні "вус (що – ред.) трапилося?"

Тільки ледачий не знущався з мови одеситів – згадую Дорошевича. Але в ті часи ця мова була живою.

Поступово русифікація забрала своє й чуже. Одеська мова також стала жертвою національної політики СРСР, наслідками якої було винищення чи висилання національних громад.

Сьогодні це або консерви, або архіви. Українізація Одеси насамперед призведе до нового одеського суржику. Хто знає – може він і ввійде в історію й літературу, як колись увійшла нині вбита одеська мова.