Протестні настрої окупованого Донбасу не переростуть в партизанський рух, - Снєгирьов

Масового партизанського руху на окупованій території не спостерігається. Ілюстрація:uapress.info

Протестні настрої населення окупованих територій Донбасу досягли піку і не переростуть в організований партизанський рух. Це відбувається "завдяки" незрозумілій політиці уряду України з фактично безкоштовним постачанням електроенергії, газу, води, а також соціального забезпечення у вигляді виплат українських пенсій в ОРДЛО. Про це пише у своєму Fаcebook співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов, передають Патріоти України, продовжуючи:

Замість того, щоб припинити фінансування цих територій і створити умови для виникнення негативних по відношенню до окупаційної влади настроїв у зв'язку з важким економічним становищем, а саме – невиплатою пенсій, соціальних нарахувань і зарплат, український уряд навпаки робить все можливе, щоб уникнути виникнення цих настроїв, продовжуючи фінансування тих територій. Наприклад, за останній рік на 49% збільшився вуглевидобуток на окупованих територіях, що дозволило окупаційній владі вирішити ряд соціальних проблем –створити нові робочі місця і виплатити зарплату.

За інформацією аналітичного відділу ГІ "Права Справа" тільки за останній рік видобуток вугілля марки А і Т на окупованих територіях збільшилося на 49%, до 913,1 тисяч тонн. ДТЕК Ровенькиантрацит збільшив видобуток на 59% – .до 348,6 тис т антрациту, а ДТЕК Свердловантрацит - на 36,7%, до 260 тис т на 49% зріс видобуток вугілля марки Т в компанії ДТЕК "Комсомолець Донбасу" – до 304,5 тис тонн.

Так, наприклад, вугледобувні підприємства, які розташовані на тимчасово окупованих територіях Луганської області протягом 2016 року видобули близько 5 млн тонн вугілля, що у півтора рази більше, ніж у 2015 році. У 2016 році з 19 шахт 17 шахт працювали в режимі видобутку вугілля, дві шахти в режимі життєзабезпечення.

Щодо того, куди наразі більше прагнуть мешканці Луганська та Донецька, то варто зазначити, що населення окупованих територій можна умовно розділити на три категорії. Перша частина - це 20-25%, які хочуть повернення в Україну. Друга частина – приблизно 30-35% , які прагнуть до Росії. А решта – "болото", якому все одно, лише б не стріляли.

На жаль, відсутність чіткої інформаційної політики з боку відповідних міністерств не дозволяє говорити про збільшення відсотка населення, яке б прагнуло повернутися в Україну. Фактично ми залишили на поталу російським агресорам населення тимчасово окупованих територій, якому за три роки окупації "промили мізки".