Скандальна екс-директор зоопарку тепер представляє громадськість в Мінприроди

Аби визначити, хто саме з представників громадськості достойний представляти неурядовий сектор, пропонують застосовувати елементи електронної демократії. Мовляв, свідомі громадяни самі краще вирішать, хто достойний представляти їх інтереси.

На жаль, демократія тут не завжди працює. Розглянемо це на прикладі однієї громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України (надалі Мінприроди)

Громадські ради

Громадські ради були створені при органах виконавчої влади в 2010 році. При Януковичі вони виконували суто декоративну функцію: прямих механізмів впливу на прийняття рішень не мали, але теоретично могли б впливати опосередковано, сформувавши спільну позицію громадськості щодо того чи іншого питання.

У 2016 році сплив термін чинності старої громадської ради при Мінприроди. Нову раду було вирішено обрати через інтернет. Участь в голосуванні взяли 4214 громадян, які вибрали 35 осіб-членів громадської ради.

Частина провідних екоНУО України – WWF, ЕПЛ, НЕЦУ, ДОП, ЕКГ "Печеніги", БЕР тощо – участь у виборах до громадської ради не брала з різних причин.

Хтось не вірив в ефективність інструменту громадських рад, в інших були питання до юридичної "чистоти" інтернет-голосування. А хтось принципово відмовлявся від співпраці з Міністерством екології, допоки на посаді заступника міністра там трудиться корупціонер часів Януковича та Злочевського Віктор Канцурак.

1 грудня відбулись установчі збори новообраної громадської ради, на яких вибирали її керівний склад. І всупереч очікуванням "нових обличч" – головою неочікувано стала представник ВГО "Жива Планета" Світлана Берзіна.

Загалом громадські організації можна поділити на 4 основних групи:

1. Галузеві бізнесові об'єднання.

2. Громадські організації, які працюють роками в "своїй" галузі та функціонують за кошти членських внесків, краудфандінгу або закордонних грантових проектів.

3. Громадські підрозділи політичних партій.

4. Громадські організації, створені колишніми або нинішніми чиновниками, які займаються лобіюванням їх інтересів та отримують левову частину коштів на свою діяльність за рахунок реалізації проектів за бюджетні кошти

До якої можна віднести ВГО "Жива Планета" та Світлану Берзіну - судіть самі. Нижче просто факти.

Зоопарк-концтабір

З 2003 по 2010 рік Світлана Берзіна "суміщала наукову та громадську діяльність з керівництвом комунальними підприємствами та установами Київської міської державної адміністрації".

Зокрема, з лютого 2008 по жовтень 2010, під час мерства "Льоні-Космоса", очолювала Київський зоопарк.

Її діяльність на цій посаді супроводжувалась постійними скандалами:

– регулярна і масова загибель тварин через незакупівлю якісних кормів та неналежні умови утримання (недотримання температурного режиму в зимовий період, забруднення водойм тощо);

– звільнення незгідних з політикою керівництва фахівців;

– ліквідація наукового відділу зоопарку.

Динаміка розвитку колекції Київського зоопарку, 2007-2009 роки. Після приходу Світлани Берзіни на посаду директора спостерігається катастрофічне зниження кількості тварин. Матеріали НЕЦУ

КРУ під час проведення щорічної перевірки знайшла значні фінансові порушення: закуповувались і списувались "зайві" корми, виплачувались кошти за закупівлю тварин, які в зоопарк так і не потрапляли, махінації з оплатою за вхід, "мертві душі" в штаті, завищення вартості та обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт і так далі.

Натомість після звільнення з посади директора зоопарку Світлана Берзіна відправилась не у в'язницю, а навпаки, почала активно займатись "громадською діяльністю".

У тому числі – як заступник голови в кишеньковій громадській раді Мінприроди часів Януковича.

Померлий внаслідок жахливого догляду слон Бой – один з гучних скандалів під час перебування Світлани Берзіної на посаді директора Київського зоопарку

Її ВГО "Жива Планета" регулярно брала участь в реалізації різних проектів від Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління ДЕА, яка є в прямому підпорядкуванні Мінприроди.

Лише за останній час, із серпня 2015 року й по сьогодні Світлана Берзіна, як ВГО "Жива Планета" та як ФОП "Берзіна С.В.", отримала від ДЕА трохи більше 520.000 гривень за виконання робіт.

Частина цих досліджень фінансувались держбюджетом, частина – коштом програми ООН з навколишнього середовища (UNEP).

Перелік договорів, згідно яких Світлана Берзіна отримувала кошти від ДЕА

Коли автор з колегами спробував отримати від ДЕА звіти щодо виконаних Берзіною робіт, виявилось, що частина звітів та досліджень є набором іншомовного тексту формату copy-paste, частина – звичайний набір загальнодоступних фактів, частина зроблені "заднім числом".

Очікуваним результатом згідно договору мав бути звіт про аналіз нормативно-правової бази з питань сталих державних закупівель.

Однак, на запит автор отримав тільки звіт "Огляд законодавства з імплементації сталих державних закупівель в Україні" англійською мовою на 37 аркушах. Якщо даний звіт передбачався для центральних органів виконавчої влади з метою імплементації сталих держзакупівель в Україні, то в Україні державною мовою є українська.

Інший приклад. Згідно договору №1/2202 від 06.04.2016 на суму 39 150,00 грн. Світлана Берзіна повинна була підготувати звіт "Огляд існуючих екомаркувань трьох пріоритетних для сталих державних закупівель видів продукції на національному та європейському рівнях, оцінки їх актуальності та повноти".

Але отриманий у відповідь на інформаційний запит російськомовний документи дотичний до предмету договору тільки назвою і він є повною копієюдокументу "Глобальная сеть экологической маркировки GEN : миссия, цели, задачи, основные программы, процедуры, члены", який був виконаний Світланою Берзіною в рамках проекту ЕС/ПРООН "Содействие развитию всеобъемлющей структуры международного сотрудничества в области охраны окружающей среды в Республике Беларусь" в 2014 році

Зліва – звіт по проекту ООН, справа звіт про проекту Державної екологічної академії. Усі тексти повністю - за лінками згори

Втім, більшість звітів так і не були надані на запит про що автором вже написані відповідні скарги до Уповноваженого з прав людини.

Ще у 2012 році в Україні нараховувалось більше 550 громадських або благодійних організацій, які займались охороною довкілля. Сьогодні їх ще більше. Але чомусь лише одна з них – ВГО "Жива Планета" отримує кошти від ДЕА на проведення різноманітних "досліджень".

А ще ВГО "Жива Планета" та ДЕА разом "розігрують" тендери від Мінприроди.

Зокрема в листопаді цього року вони взяли участь в трьох тендерах, де крім них не було жодних учасників:

- Підготовка інформаційно-аналітичних оглядів про стан навколишнього природного середовища в Україні вартістю 376.000 гривень – виграла ДЕА, пониження стартової ціни 2.5%.

- Проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" вартістю 179.150 гривень – виграла ВГО "Жива Планета", пониження стартової ціни на 3.5%.

- Розроблення Національної доповіді про реалізацію національної екологічної політики України вартістю 270.000 гривень – виграла ДЕА, стартова ціна не знижувалась.

* * *

Теоретично, громадська рада повинна бути незалежним від міністерства органом. Однак про яку незалежність може йти, якщо голова громадської ради отримує кошти від міністерства та підпорядкованих установ?

ЕПЛ вже давно підготовані й відправлені відповідні звернення до правоохоронних органів.

А членам громадської ради при Мінприроди варто задуматись – чи варто далі брати участь в черговій імітації демократії та "участі громадськості у прийнятті рішень"?

Особливо – на тлі свіжого скандального призначення керівника національного парку "Тузлівські лимани".

А щодо вибору кандидата на посаду директора іншого національного парку, "Нижньодністровського", перший заступник-керівник апарату Мінприроди Вакараш пропонує …. порадитись з громадською радою! (на 3 годині 2 хвилині відео).

Напевно, з пані Берзіною. Що ж, це вже далеко не перший випадок – бо рік тому та ж сама Берзіна вже писала рекомендаційний лист на призначення на посаду директора ще одного національного природного парка Ігоря Яковлєва. Який зараз є … штатним помічником міністра екології Остапа Семерака

І судячи з тенденцій, цей скандал у Мінприроди – не останній.