"Скринька з кощеєвою смертю": Експерт пояснив важливість утримання Світлодарської дуги

Координатор групи "Інформаційний опір" Костянтин Машовець повідомив подробиці про велике зіткнення сил АТО з проросійськими бойовиками в районі Світлодарської дуги на Донбасі. Про це Машовець написав на своїй сторінці у Facebook, яку він веде під ніком Мурлокотан Паштетофф-сосискін, передають Патріоти України.

"Утримання самої "дуги" має сенс для українського командування, за великим рахунком, лише з однієї головної причини, про яку я писав ще влітку 2014-го року. Звідси очевидно можна "сходити конем" і "підвісити" таким чином одним вдалим ходом одразу два молодих бантустани на ниточці. Справа в тому, що доля всієї кампанії, як би вона не протікала зараз, безсумнівно, буде вирішуватися в "чотирикутнику": Дебальцеве – Червоний Промінь – Шахтарськ – Єнакієве. Для ЗСУ – встановлення контролю в тому чи іншому вигляді над цим "чотирикутником" - своєрідне знаходження скриньки з кощеєвою смертю...", - пояснює експерт.

"Ні для кого не є секретом, що протягом двох-трьох крайніх місяців події на ділянці від Світлодарська до Новозвановки (район Попасної) розвивалися досить бадьоро і інтенсивно... Головною причиною стала активна оборона українських військ на цій ділянці. Більше того, місцями українські війська не лише оборонялися, а й досить активно "вклинювалися" в так звану "сіру зону", поступово відтісняючи орківські формування на південь. Вато-бабуїнам це очевидно не подобалося і зрозуміло чому...", - пише Машовець.

"З боку орків було вельми виразне бажання все ж таки дістатися до самої Вуглегірської ТЕС або принаймні притиснути українські війська безпосередньо до міжозерного дефіле в ключовому пункті всієї системи оборони українських військ – селищі Луганське і таким чином не тільки остаточно убезпечити свою головну рокаду між Лугандою і Домбабве в районі Дебальцеве, а й створити у свою чергу загрозу українському Бахмуту (колишній Артемівськ.-ПУ) (зовсім не випадково у зв'язку з цим вони різко активізувалися в районі Попасної, від Новозванівки, аж до Рассадок, намагаючись зобразити свою "зацікавленість" у напрямку на північ Миронівського водосховища і таким чином відволікти частину українських резервів з вершини дуги на її лівий фланг, одночасно активно б'ючи по наших передових позиціях у районі Луганського і Світлодарська та ущільнюючи свої бойові порядки на ділянці між Гольмовским і Лозовим", - продовжує він.

"Апофігей настав позавчора вночі... Всі головні події розгорнулися на ділянці між Лозовим і Нижньо Лозовим по обидва боки багатостраждальної дороги Е40. Зрозумівши, що інтенсивні вогневі нальоти, в купі зі схемами танк+міномети або БМП+міномети або піхота+ все, що під рукою, чинять на українські війська мінімальний вплив, орки вирішили "різко наростити зусилля". Тим більше, що протистоїть їм, за "їхніми відомостями", нещодавно сформована 54-та окрема мотопіхотна бригада (а тим більше, на стику двох батальйонів), яка не могла вважатися серйозним супротивником".

Підтягнувши нишком артилерію (до 3-4 батарейного дивізіону) і посиливши свої передові підрозділи (переважно зі складу 7-ї "окремої мотострілкової бригади" оперативного командування "Донецьк"), довівши таким чином чисельність ударної групи до чисельності посиленого батальйону, орки вирішили одним коротким, але потужним нічним ударом відкинути укропів назад до їхніх первісних укріплень у районі південніше Луганського.... Ось тут-то їм жаба і дала цицьку...", - знущається над бойовиками український експерт.

"Справа в тому, що 54-та омпбр, особливо її передові підрозділи тільки на перший погляд здавалися "військовим колгоспом", швендяючи по передовій в роздовбаних і навіть не перефарбованих в стандартний армійський "шаровий" колір самоскидах, зерновозах та інших обшарпаних "богданах", переданих по мобілізації з "народного господарства". Насправді, у неї виявилася в достатній кількості не тільки бронетехніка в першій лінії, а й "якийсь не врахований резервний батальйон" (ДУК "Правий сектор"-ПУ) і цілком достатньо вогневих засобів (і всі, як на підбір, виключно відповідні Мінським угодам). Тому, ударна орківська група, що висунулася через пологий поворот дороги Е40 (приблизно до двох рот з танковим взводом і до десятка ББМ), з вихідної позиції в районі між Нижньо Лозовим і Логвиновим одразу ж потрапила під щільну вогневу обробку із замаскованих і обладнаних позицій", - описує хід подій Машовець.

"Більше того, частина того самого "резервного" батальйону, обійшовши ударну групу орків з флангу, тріснула по її тилу (фактично по орківському опорнику, який прикривав її лівий фланг), попередньо розділившись на дві групи і атакувавши позиції гібонів одночасно. Я допускаю, що в ранніх ранкових сутінках можна щось "не так зрозуміти" або "переплутати". Але орківську артилерію, яка шарахнула по своїх власних передових опорниках, це очевидно не вибачає. Це було красиво і потужно, але абсолютно тупо – орки, які зайняли опорник, змушені були через "дружній" вогонь відійти в глибину своїх бойових порядків", - продовжує експерт.

"Природно, укропи поспішили зайняти "звільнені" позиції (ті самі "стратегічні висоти", про які волав "тирнет" дві доби поспіль, хоча нічого "стратегічного" у них як не було, так і немає...). Після того, як за допомогою "й* твою мать" та радіозв'язку командування гоблінів на цій ділянці все-таки розібралося в ситуації, воно одразу ж стало "вживати відповідних заходів".

- З резерву ОК "Донецьк" на цю ділянку висунувся один з резервних підрозділів батальйону 100-ї омсбр.

- Протягом короткого відрізку часу орки кілька разів наносили потужні вогневі нальоти зі ствольної артилерії (в основному 122-мм) по залишених "стратегічних" висотах і другому ешелону українських підрозділів, намагаючись перешкодити зміцненню наших підрозділів на висотах.

- Після перегрупування ударна група була перенаправлена "трохи лівіше" (бо висоти, фактично дозволяли українським бійцям прострілювати значний шматок не тільки дороги Е40, але і самого Логвинове)", - пише він.

"У результаті українське командування дійшло висновку, що подальші активні дії супротивника – малоймовірні. Після чого, віддавши наказ залишити раніше зайняті позиції, подбало про трофеї і знищення укріплень супротивника і кинутого їм зайвого БК (забрали багато, що не змогли забрати – підірвали...). І в проміжку між вогневими нальотами повернулися на раніше зайняті позиції... Завіса..", - резюмує Машовець.