"Это вопрос отношений современной России с историей": Журналіст пояснив істерику Кремля з приводу перейменування Дніпропетровська

Право перейменовувати міста є не у кожної влади і не у кожної держави. Цього права у Путіна немає, і тим неприємніше для нього те, що в українців воно зараз є - а перевага над Україною в путінській Росії давно стала чимось на зразок національної ідеї.

Ілюстрація:ipress.ua

"В конце перестройки история и топонимика снова вошли в резонанс, на карту России вернулись Нижний Новгород, Самара, Тверь, Екатеринбург и, кульминацией, Санкт-Петербург - форточка захлопнулась вместе с эпохой, и не успевшие переименоваться тогда Киров-Вятка и Ульяновск-Симбирск стали, хоть об этом никто и не думает, наглядным символом того, как бесславно закончилось постсоветское преображение России - не получилось, не справились." Про це пише у своєму Facebook журналіст Павло Казарін, інформують Патріоти України, продовжуючи:

Во времена губернаторства Александра Ткачева кубанские власти очень активно лоббировали переименование Краснодара в Екатеринодар, в краевом центре до сих пор даже мусорные урны украшены вензелем Екатерины II - но переименования не вышло, не решились, и дело не в масштабе расходов. Это не расходы, это метафизика.

Право переименовывать города - оно есть не у каждой власти и не у каждого государства. Переименование - это только производная от большого исторического процесса, только внешний признак чего-то большого и важного. Чего-то такого, что есть у сегодняшней Украины и чего нет у России.

Владимир Путин не скрывает своего трепетного отношения к собственной роли в истории, но кроме пиара и речей подчиненных есть какие-то объективные вещи, и право взять географическую карту, а потом вернуть ее исправленной - одна из таких вещей. Этого права у Путина нет, и тем неприятнее для него то, что у украинцев оно сейчас есть - а ведь превосходство над Украиной в путинской России давно стало чем-то вроде национальной идеи.

Именно поэтому так истерична реакция Москвы на переименование Днепропетровска, именно отсюда все эти «зомби-недоучки» и «Днепродурацки». Это не вопрос отношений России и Украины, это вопрос отношений современной России с историей - и, судя по всему, эти отношения не так безоблачны, как хотелось бы кремлевским историческим деятелям.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Шашлики 2.0": Урядовий квартал утік, а як щодо попереджень для решти? - Зоя Казанжи

п’ятниця, 22 листопад 2024, 15:46

"У США розроблена система попереджень для кожного стихійного лиха, щоб запобігти жертвам серед цивільного населення. Однак в Україні, навіть під час загрози обстрілом експериментальною російською ракетою, за звичкою, евакуйовується тільки влада. Чи дов...

Аналітики The Financial Times підрахували реальний мобілізаційний резерв України

п’ятниця, 22 листопад 2024, 15:19

Мобілізаційний резерв України на сьогодні становить 3,7 млн людей. А загальна кількість громадян чоловічої статі віком від 25 до 60 років – 11,1 млн. Про це йдеться в інформації на інфографіці видання The Financial Times, передають Патріоти України. У ...