"Той, що пройшов крізь вогонь": Історія українського льотчика як вождя індіанського племені (відео)

У 1967 році російська делегація прибуває в Канаду на міжнародну виставку – мабуть, усі знають цю легендарну історію. Є чимало статей, програм та зрештою навіть фільм. Ми теж про неї розповідали, але з'явились нові факти, які стануть для вас несподіванкою: вождя-українця не було.

Коротко про те, що відомо. Приїхавши на міжнародну виставку, танцюрист Махмуд Есамбаєв напросився оглянути резервацію індіанців і нібито почув від тамтешнього вождя українську мову та ще й запрошення спробувати горілку. Опис цієї фантастичної зустрічі з'явився у 80-х роках на сторінках журналу "Радянський екран", згодом – у газеті "Труд", і швидко почав обростати новими деталями.

Якщо у когось і були сумніви щодо правдивості цих даних, то у 2002 році їх розвіяла програма "Жди меня". На запит Ольги Рубан, племінниці того самого Івана Даценка, журналісти звернулись до Московського інституту судово-медичної експертизи. Тоді криміналісти порівняли фото чоловіків і підтвердили, що вождь і льотчик – одна особа. Хто вже після такого "посперечається". А згодом вийшла стрічка "Той, що пройшов крізь вогонь", і легенда перетворилась на факт.

Нещодавно ми знову згадали цю історію і вирішили провести додаткове розслідування. Почали з найпростішого – відкрили Google. Виявляється, той самий вождь на ім'я "Пронизливий вогонь", а в паспорті Джон Макомбер, керував музеєм на території резервації Канавейк з 1940 до 1954 років. А наш Іван Даценко розбився під Львовом у 1944 році. Ба більше, у Вікіпедії є навіть фото вождя 1937 року, надане Центральним архівом Квебеку.

Навіть ці два факти ставлять під сумнів усю історію, але ми продовжили пошуки і натрапили на книгу Джона Масєвіча "Жервез Макомбер і його 26 дітей у Канавейк", у якій автор досліджує родовід одного з членів резервації, – тієї самої, вождем якої нібито був наш полтавець.

Кому як не йому знати про біографію вождя, тому ми попросили його підтвердити або ж спростувати цю історію. Відповідь була доволі різка: "Діти вождя досі живі, але вони відмовляються приймати запити щодо української історії та відповідати на них. Вони стверджують, що це все вигадка, адже "Пронизливий вогонь", або ж Дон Макомбер, народився в Канавейку в сім'ї корінних індіанців; це все належним чином задокументовано. Він ніколи не був в Україні, тож це вигадка. Сім'я дивилась фільм та запевняє, що історія взагалі не відповідає дійсності. Вони більше не розмовлятимуть з пресою, бо вже це робили. Усі ці домисли ображають історію їхньої родини. Ніяких загадок тут нема, окрім того, чому комусь спало на думку вкрасти ім'я їхнього батька і приписати його чужій особі".

Що ж, після такої відповіді нам таки закортіло зробити ще один крок – знайти родичів. На Facebook сторінці вже згаданої книги ми знайшли пост Джона Масєвіча за 2016 рік, де він теж запитує своїх читачів, чи чули вони легенду про пілота-вождя. Один із коментарів був такий: "У цій історії немає правди". Ми вирішили запитати в Мартіна, чому він так ствердно про це говорить.

"Я працював у культурному центрі та музеї в Канавейку протягом 28 років і за цей час зустрічав українців, які переповідали мені цю історію. Щоразу мені доводилось пояснювати. що вони помиляються. Як я зазначав, Джон Макомбер був братом мого дідуся по маминій лінії. У дитинстві ми бачились, я знаю його внуків і чимало нащадків. Він 100% не український пілот", – йдеться у повідомлені. Що ж, легенда була гарна, але час з нею попрощатись.