"Це скільки ж глоду треба було випити?": Як заїжджий "варяг" ніс ахінею в Луганську, - активіст

"В окупованому Луганську на запрошення керівництва Луганської державної академії культури і мистецтв імені Матусовського перебував російський кінорежисер Валерій Пендраковський, який очолив "державну екзаменаційну комісію" щодо атестації випускників факультету образотворчого мистецтва цього навчального закладу", - написав луганський активіст Дмитро Снєгирьов у своєму блозі на Обозреватель, передають Патріоти України, та продовжив:

"За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ "Права Справа", Пендраковський провів в окупованому Луганську низку творчих зустрічей зі студентами і мешканцями міста. Під час зустрічей зі студентами Пендраковський поділився своїми спогадами про попередні візити у Луганськ. "Що стосується самого Луганська, то я був у Ворошиловграді в 1968 році...Я запам'ятав чітко тільки пам'ятник Ворошилову і станцію техобслуговування, де ми ремонтували гальма своїх "Жигулів", – поділився спогадами кінорежисер.

Примітно, що пам'ятник Клименту Ворошилову був встановлений у 1952 році у сквері навпроти меморіалу "Борцям Революції". Однак вже у 1958 році пам'ятник Ворошилову демонтували через розвінчення культу особи Сталіна. Тобто, у 1968 році Пендраковський навіть теоретично не міг бачити у Луганську пам'ятник Ворошилову.

Варто нагадати, що до 100-річчя з дня народження К. Ворошилова 4 лютого 1981 року на вулиці Коцюбинського у Ворошиловграді навпроти будівлі міської ради відбулося повторне відкриття монументу "червоному маршалу". Автори пам'ятника – скульптор Анатолій Посядко та московський архітектор Олексій Душкін.

В тому ж 1981 році, крім кінної скульптури, в Луганську по вулиці Артема було встановлено бюст Клименту Ворошилову. Автором скульптури був В. Х. Федченко. Є в Луганську ще один бюст К. Ворошилова, який знаходиться в сквері "Слави героїв громадянської війни". Але сквер було відкрито 28 жовтня 1977 року.

Підсумовуючи вищенаведені факти, відкритим залишається питання до кінорежисера Пендраковського: скільки пляшок російського глоду було випито напередодні зустрічі зі студентами, щоби на наступний день мати можливість згадати все і, поринувши у спогади, побачити у 1968 році в Луганську неіснуючий на той момент пам'ятник Ворошилову?

Утім, запитання не тільки і не стільки до Пендраковського, скільки до приймаючої сторони – керівництва так званої "академії" ім. Матусовського: наскільки треба не поважати своїх студентів і не знати історію рідного міста щоби дозволяти заїжджому "варягу" з розумним виглядом на обличчі нести відверту ахінею?

Довідка.

Пендраковський Валерій Юрійович – російський кінорежисер, сценарист, продюсер. Заслужений діяч мистецтв Росії (2002). З 1999 р. – директор к/ст. "Ялта-фільм". У 2000- 2005 р. – генеральний директор ЗАТ "Ялтинська кіностудія". Член Національної Спілки кінематографістів України. З 2007 року – кінорежисер кіноконцерну "Мосфільм". Член Спілки кінематографістів Росії. Живе і працює у Москві".