​«Тука не виправдав сподівань: ані Президента, ані суспільства, ані військових», - екс-міністр Булатов про скоре звільнення з посади голови Луганської ВЦА

Патріоти України пропонують ознайомитися з тим, що екс-міністр, який і наразі має зв’язки у високих кабінетах написав у ФБ

Луганщина, нажаль, поступово стає все менш лояльною до України.

Луганська область в недалекому майбутньому отримає нову думаючу голову замість епатажного рота. Георгій Тука не звільнять - його переведуть на іншу посаду, як потяг на запасні рельси. Губернатором буде більш витримана та системна людина. Зараз вже розглядаються кандидатури.

Пілотний губернатор Тука не виправдав сподівань: ані Президента, ані суспільства, ані військових, бо результати роботи наближені до нуля, довіри до української влади у місцевих мешканців немає, вибори програні, негатив, завдяки бездіяльності, накопичується та все більше трансформується в жахливі наслідки. Що й казати, навіть політики-демократи, за рідкісним винятком, уникають зустрічей з нинішнім очільником області.

Величезний вплив, в тому числі і фінансовий, на Туку має відомий українофоб Дмитро Корчинський, батальйон якого (Свята Марія) охороняє губернатора не гірше, ніж ДСО - Президента. Інша справа - послідовна коннекція з представниками та "смотрящими" з оточення Януковича. Гремуча суміш, яка инерційно затягує область на дно.

Військові перекривають багато адміністративних функцій на адресу місцевого населення власними силами та коштом. Бо небайдуже. Допомагають волонтери. Але цього замало, щоб місцеві в своїй більшості підтримували Україну.

Військові живуть своїм життям - звикли розраховувати лише на власні сили. Погано, коли, як це і відбувається зараз, порушується принцип "не зашкодь".

Байдуже, яке прізвище сидить у кріслі губернатора Луганщини, важливо, щоб це приносило місцевим побутову користь. Зараз це не відбувається. Сподіваємося, що ротація в форматі - "голова" замість "рота", - ситуацію виправить.

Тука був успішним волонтером, але став нікчемним очільником області. Він не з'являється ні в Щасті, ні в околицях. Не спілкується з солдатами, офіцерами та командирами, бо боїться дивитись в очі військовим, та й місцевим, доречі, теж.

Я на мосту в місті Щастя. Перед зміною місця роботи, за безпідставно спаплюжені долі справжніх воїнів ЗСУ (наших бойових побратимів Муравея, Змей Александр, Павел Крым, Дядю Женя Семеринский та інших), Тука має приїхати та подивитись в очі мені та іншим воїнам, які стоять далі, ніж проходить лінія зіткнення - на лівому березі річки Сіверський Донець.

Туке доведеться відповісти по моралі та совісті. Рано чи піздно, - але прийдеться.

Сподіваюсь та, в свою чергу, докладу зусиль, щоб нашою країною керували досвідчені менеджери, а не "піарасти".

P.S. Зазделегідь прошу пробачити за домінанту у вигляді емоцій. До дємбеля в мене в деякому сенсі "зв'язані руки", щодо конкретики по Луганщині. Це також пов'язано зі слідствами по російським ГРУшникам, затриманим на Фасаді, та справою проти розвідників 92 ОМБр.