Художник Сергій Захаров, який півтора місяці провів у полоні, вважає, що в окупованому бойовиками Донецьку процвітає стукацтво і остракізм. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на dw.com.
DW: Сергію, Ви свого часу дуже швидко й грамотно звернулися до мови стріт-арту, щоб висловити своє несприйняття подій у рідному місті. До того Ви були знайомі з цим жанром?
Сергій Захаров: Ні, я отримав художню освіту, але гроші заробляв дизайном меблів та інтер'єру. Однак коли сталося те, що сталося, у мене виникла потреба вийти на вулицю і висловити свою думку. Було очевидно, що стріт-арт - ідеальна форма для висловлення того, що ти хочеш сказати. Це мова вулиці, яка відкрита і доступна для всіх.
Один із найяскравіших Ваших образів "озброєний Шаріков" - герой знаменитої екранізації "Собачого серця" в камуфляжі і з автоматом Калашникова. У Вас було відчуття, що довкола Вас був саме "повсталий люмпен"?
Звісно, так воно і було! Ті самі люди, які вчора сиділи на лавці з пляшкою пива, "лузери", вийшли на вулицю. Але в руках у них була зброя, а в очах - відчуття зверхності: тепер вони сильніші за тебе! Це їхній зоряний час!
У Вашій інсталяції "Картковий будиночок" піраміда із портретів діячів "ДНР" розлітається, коли Ви знизу висмикуєте єдиного "джокера" цієї колоди - Володимира Путіна. Без цього персонажу всіх решти не було би?
Звісно. Я народився в Донецьку, виріс і все життя прожив у Донецьку. І мені очевидно, що це конфлікт, інспірований Росією, це російська зброя, російські військові спеціалісти, російські солдати, це люди, які приїхали воювати з території Росії як добровольці. Зі мною сиділа пара таких у підвалі, у них там існують і внутрішні конфлікти - вони приїхали повбивати, розважитися. Є такий психотип.
У тому підвалі Вам не лише зламали ребра: Вас катували, Ви провели десять днів скутим наручниками з іншою людиною. Як Ви реабілітувалися після такої травми, у тому числі психічної?
Коли я приїхав до Києва, мені всі пропонували психологів. Але найдієвішою психологічною допомогою виявилася робота над малюнками, у яких я розповідаю, що зі мною сталося. Я вирішив, що повинен все це намалювати.
Яке пояснення тому, що сталося, Ви даєте сьогодні?
Однозначного пояснення немає. Але очевидно, що таке неможливо було би зробити з людьми, здатними критично мислити, сприймати дійсність через фільтр власного мозку, а не з екрану телевізора.
Кажуть, що Донецьк оживає, люди повертаються. Чи можна говорити про повернення до нормальності?
Це залежить від того, що розуміти під словом "нормальність". Звісно, ситуація змінилась порівняно з літом 2014 року, коли вулиці були ірреально безлюдними і все разом нагадувало якийсь апокаліпсис, наче після атомної катастрофи. Зараз люди повернулись - але не тому, що там добре, а тому що там їхній дім і влаштуватися на іншому місці дуже важко.
За моїми відчуттями, там зараз 37-й рік: ніхто не може висловити свою думку. Є така колгоспна громадська думка, такий собі піонертабір, у якому заведено скандувати, що Україна погана. Процвітає стукацтво, соціальний остракізм, є гоніння інакодумців. Це та атмосфера, в якій зараз живуть люди.
Чи сподіваєтеся Ви коли-небудь повернутися до Донецька?
Насправді я живу з цим відчуттям: в осяжному майбутньому приїхати до свого міста, зайти у власний дім, пройтися своїми вулицями. Рік тому мені здавалося, що це станеться дуже швидко. Тепер зрозуміло, що доведеться запастись терпінням.
Депутати від президентської фракції "Слуга народу" в Київраді відмовилися голосувати за надання звання "Почесний громадянин Києва" колишньому Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному та поетесі Ліні Костенко. Під час голосування вся фракція у повному с...
Оприлюднене нове пророцтво оракула Анатолія про подальші дії російських загарбників у війні з Україною. Згідно з ним, Росія планує повторне масштабне вторгнення у центрально-східні регіони - Харківську, Київську та Сумську області. Про це йдеться у від...