Уявляю, як позбавлені доступу до музики і рецептів салатів користувачі Вконтакте і Однокласників заволають про цензуру і розрив їх культурних зв'язків, - Марина Данилюк-Ярмолаєва

“Заблокированные Вконтакте, Яндекс и Одноклассники -- это отпетая цензура. Людям попросту мешают общаться с родственниками, друзьями и ловерами/шами из ближнего зарубежья, Кавказа. Ломаются родственные и культурные связи, люди будут лишены удобного доступа к новостям, музыке, сериалам и рецепту сытного салата с тремя видами колбасы и майонеза -- которые сразит Его и его мамашу наповал. Никакой эмпатии”. Так пише на своїй сторінці в Фейсбук написала відома журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва, передають Патріоти України і цитують далі:

Власне такими аргументами запістрявіє стрічка сьогодні отут. Власне, власники сторінок Однокласників та Вконтакте потроху освоюють цю неосвоєну територію: вангую, скоро будуть і мамські бложики про покакушки і надмір псевдощасливих сімейних селфі із традиційними православними цінностями. То нічого, що він її по морді регулярно б'є, а вона -- пом'яла постіль із кожним сусідом -- аби в соцмережі була ілюзія безхмарного щастя)

Біда в іншому. Усі заблоковані сайти -- Вконтакте, Яндекс и Одноклассники, Мейл.ру лідери рейтингів серед користувачів Інтернету. При чому аудиторія цих сайтів не лише не змінюється попри війну і “ненаситних бариг”, а навіть росте. Особливо болючий нюанс -- переважна кількість користувачів того ж вконтактіка школярі і студенти.

Та ж щомісячна аудиторія Однокласників в Україні близько 25% від усього населення, або 9,5 мільйонів. Насправді це такі ж хрінові цифри, як торгівля російським вугіллям і скрапленим газом, бо інформація та інформаційні технології такий же самий товар, як усе те, що купують за неясною формулою Роттердам+.

Інформаційна гігієна для чверті населення в часи війни --необхідна для виживання держави штука. Ви приймаєте душ, чистите зуби, миєте голову, аби не завелася вошва --- те ж саме із соціальними мережами і електронною поштою. Завжди є вибір.

Я також хочу подякувати за те, що розворушили цей мурашник не президенту, який підписав указ про обмеження. Він би мав зробити це давно, ще три роки тому. Я кажу спасибі таким невтомним ентузіастам як Mykhailo Makaruk та усім волонтерам, які підняли проблему всюдисущих щупалець того ж Яндекса.

Михайло зранку підходив в парламенті до мене і розказував, як би діяли волонтери аби не раптовий указ. Знаєш, твої майбутні діти будуть тобою пишаться).