Україна і Польща ризикують накликати на себе гнів ЄС і США - американський експерт

Польща і Україна є буферними державами з точки зору європейської безпеки. І той факт, що обидві країни демонструють відмову від проведення демократичних реформ, небезпечний. Про це пише старший науковий співробітник Atlantic Council Стівен Бланк, передають Патріоти України з посиланням на Новое время.

Польський уряд, схоже, хоче повернутися до моделі міжвоєнного періоду, коли країна ігнорувала інтереси меншості і в результаті, втративши друзів і союзників, зіткнулася з кризою. Нинішня влада так і не винесла уроків з тієї ситуації.

Безпека Польщі сьогодні залежить від її членства в НАТО і ЄС, а також підтримки цих організацій. У НАТО провідною країною є Сполучені Штати, які виділили мільярди доларів на зміцнення військової інфраструктури і збройні сили Польщі для захисту країни від Росії. В ЄС аналогічну роль відіграє Німеччина. Однак Польща продовжує ігнорувати ЄС і, схоже, вважає, що може дозволити собі ображати Німеччину і уникнути наслідків.

Через 75 років після закінчення війни Польща вирішила зажадати у Німеччині відшкодувати збиток за злочини нацистів під час Голокосту. І оскільки влада у Варшаві зараз заохочує ксенофобію, а проурядові демонстранти виходять на вулиці з явно антисемітськими та антимусульманськими гаслами, то навряд чи ці вимоги висловлені від імені мільйонів поляків. За часів Голокосту були вбиті євреї. Польща ж, судячи з усього, демонструє бажання завдати удару по Німеччині.

Тим часом в Україні оточення президента Петра Порошенка під підбурювання олігархів заважає діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Владна верхівка розуміє, що позиції ослабнуть, якщо НАБУ почне повноцінну роботу і стане проводити подальші реформи. У цьому питанні Україна ризикує нарватися на гнів ЄС, який потенційно може обмежити підтримку Києва, як дипломатичну, так і у вигляді кредитів та інвестицій.

Ці країни можуть вважати, що адміністрація Трампа не помітить їх дії. Але вони помиляються. Конгрес, який контролює свої асигнування, не потерпить порушення демократичних норм. Адже попри різного роду риторику, продовжує приділяти увагу боротьбі за права людини за кордоном.

Київ і Варшава грають з вогнем. Влада німецького канцлера Ангели Меркель зараз дещо ослаблена, але будь така можливість, соціал-демократична партія Німеччини була б готова укласти угоду з Росією. Особливо, якщо Польща продовжить ображати Німеччину при кожному зручному випадку. І ця угода стала б катастрофою для Польщі (втім, як і для України), особливо в таких питаннях, як будівництво «Північного потоку» або економічна безпека.

Що стосується України, подальше затягування реформ може стати приводом для Трампа виступити проти передачі зброї Києву і відмовитися допомагати Україні. Адже найпотужнішою зброєю РФ проти України є корупція серед українських еліт. Якщо Порошенко відмовиться рухатися якомога швидше в питанні створення незалежної Антикорупційного суду або інших реформ, рано чи пізно Росія легко підірве ситуацію в Україні зсередини.

В обох країнах влада вважає, що здатна зберегти свій статус без особливих зусиль. І тому, мабуть, щоб остаточно наблизити катастрофу, що насувається, Київ і Варшава стали кричати про свою історію і згадали про Волинську різанину в 1943-45 роках. Їх історичні суперечки вигідні лише Москві, оскільки ще більше відштовхують країни одна від одної і від їхніх друзів на Заході.

Колись саме польські інтелектуали на Заході, що стали батьками-засновниками руху «Солідарність» у Польщі, першими зрозуміли, що умовою польської безпеки є незалежність України. Однак сьогодні Київ і Варшава разом рубають гілку, на якій сидять. Українські олігархи і польська влада, схоже, вважають, що історичні суперечки і старі рани важливіше, ніж примирення і прогрес.

Вже давно минули ті часи, коли можна було проводити ізольовану авторитарну політику. І якщо уряди в Варшаві і Києві не зможуть відмовитися від цього курсу, ймовірно, інші країни відвернуться від них –публічно чи ні. Українським і польським лідерам варто було б задуматися про це напередодні 2018 року.