Українське суспільство таки "витиснуло з себе раба": Мережу зворушила історія порятунку івано-франківського жебрака (фото)

Жебрака побили на Великдень, а допомагати йому взялися прості люди з усієї України.

Ілюстрація:www.kompasinfo.com

Українське суспільство "витиснуло з себе раба". Про це свідчить моментальна допомога жебраку з Івано-Франківська, якого жорстоко побили на Великдень. Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив підприємець і блогер з Івано-Франківська Ростислав Шпук, передають Патріоти України.

"Око майже повернуло собі колір, із земельного він перетворюється на природній небесний. А також 30% зору. Наче це частка, яка супроводжує колір, насправді ж - добра робота лікарів.

Але головний результат цього випадку – вражаюча реакція. Громада виявилась не просто легковблаганною, вона накрила лавиною благодійності.

Хтось не пошкодував 1000 грн. Хтось анонімно, без вказання прізвища, вніс 500 - на око, але не про людське око - не залишивши записки в умовній "стіні плачу".

Хтось перечислив 7, які розчулюють не менше, і не обов’язково тому, що долучився той, для кого це помітна сума, це так само може бути хтось, що не наважувався піднести копійку «вживу», вважаючи на ціпок прохача, і тепер наздогнав дистанційною змогою, через банківську транзакцію.

Все це - наслідок бродіння чистого рафінованого співчуття і потреби причетності. Не спрацювало самогальмування типу "це ж не поранений в АТО", спрацював перший автоматичний позив, не пропущений через гамівний розсуд. І це - наша сигнальна система, її доброякісне новоутворення.

Суспільство не пасе задніх саме, коли пасе потреби "задніх". Воно таки "витиснуло з себе раба", тому не бачить у нужденності рабськості. Натомість тонко вловлює і цінує артистизм несценічний, неакадемічний.

Навіть якшо стереотипи нікуди не ділись - вони виявились легкозйомними, не утилітарними.

Мій рахунок вимушено став транзитним. І, наприклад, один студент на всякий випадок висловив у чаті сподівання, що його «пожертва піде на лікування пана Василя». Це теж нормально, особливо для того, хто хоче допомогти з останніх грошових сил. Крім того, хтось схильний до ризиків, хтось - до прорахунків. Хоча найбільше ризиків - у розрахунках. Я відповів, що це залежить від самого хворого, коштів уже вистачає, тому краще дочекатись його виходу і дати власноручно.

І справді, попри надходження допомоги, відповідальні у всіх сенсах лікарі долучились до благодійності, зумівши стаціонарну частину лікування дорогими засобами зробити фактично безкоштовною. Здається, головне, в чому у нас з медициною зле - це те, що державні медики заробляють значно менше, ніж воно того вартує.

Заощаджені таким чином кошти Кант сьогодні вирішив витратити на лікування своєї аварійної ноги і хребта, за якими давно плаче клініка, тобто ваші надходження все одно будуть використані за призначенням.

А самі призначення, викарбувані у банківських платіжках, зробили ці платежі літературними. Не даремно на сайті Московскоґо Комсомольца під новиною "В Ивано-Франковске зверски избили нищего, считающегося визитной карточкой города", стоїть тег не «Распяли мальчика», а тег «Книги».

Ось коротка виписка з офіційних платежів:

- пану Василю - прикольний Франкiвець

- Medicine for Mr. 'Pane dayte paky kopiyok'

- На лiкування Легендарному Грозi Стоментрiвки, Пану Василю Пане Дайте пару копiйок

- Пару копiйок знаете для кого).

- Франкiвсякому Канту

- для пана Василя зi стометрiвки

- допомога пару копiйок

- проти осиротіння Сотки

- лiкування побитого

- на пiгулки пановi Дайте пару копiйок.

- На лiки для ПДПК.

- пожертва для Канта

- На добро.

- из Одессы для пана Васыля.

- допомога для жебрака Василя Пане дайте пару копiйок

Хоча сам він наголошує, що не є жебраком. Як не є жебраками застиглі на Рамблі, що фотографуються за гроші. Він на середині Сотки - як спіраль посеред лампочки - тримає розжарення, він - "батяр"-атракціон, пропозиція гри у рольовий гоп-стоп. Як сказав Андрій Гольча, це - автомат щастя: закинув пару копійок і смієшся півдня.

Він з самого початку "кар'єри" насторожував тим, що брав не у всіх, з вибірково-нежебрацькою невсеядністю. Бо знає міру, звик до почуття міри. І ось ця міра сама зрадила йому, не він їй: неочікувано отримав багато пенсій одразу. Він розплакався.

І цей результат з ПДПК я розглядаю як репетицію загальної високоцивілізованості - ще не генеральну, але вже блискучу.", - підсумував блогер.


Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Не тільки дефіцит боєприпасів: Полковник запасу назвав найбільшу проблему оборонних ліній ЗСУ на фронті

середа, 17 квітень 2024, 0:30

Головною проблемою оборонних ліній ЗСУ є не стільки дефіцит боєприпасів і зброї, як відсутність бійців. Про це сказав полковник запасу та колишній командувач аеромобільних військ України Іван Якубець в ефірі "Київ 24", передають Патріоти України. "Ми з...

Європейське майбутнє України можливе в концепції територіально "великої Болгарії" – сидіти, як миша, під європейським "фінансовим віником", - Олексій Кущ

середа, 17 квітень 2024, 0:15

"Якої Європи ми прагнемо – історичної чи реальної? Багато хто в Україні шукає "Європу, яку колись втратили" і якої більше не існує", - пише економіст Олексій Кущ на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:. "Одні ...