Навряд чи знайдеться людина, яка не знала б Мішеля Нострадамуса, який здобув всесвітню відомість завдяки своїм пророцтвам. Закодовані в його катренах події й дотепер хвилюють дослідників передбачень, які охоплюють період від середньовіччя до наших днів. Але не всі, навіть серед українців, знають про те, що наш перший астролог Юрій Михайлович Котермак, більше відомий як Юрій Дрогобич (під таким прізвищем вийшла його праця), майже на півстоліття раніше від Нострадамуса почав складати астрологічні трактати. На відміну від нього, вони були записані не у вигляді кодів, а напряму сповіщали про те, яке з пророцтв коли збудеться.
Майбутній видатний вчений народився 1450 року в галицькому місті Дрогобичі, назву якого взяв для свого прізвища. Його батько, Михайло-Доната Котермак, працював солеваром. Юрій рано залишився без матері, й батько не раз розповідав йому про те, що її душа перебуває десь на небі. Під впливом таких розповідей хлопчина забирався на дах будинку і годинами серед нічних зірок шукав свою маму. Особливе враження на нього справило затемнення місяця, яке сталося того дня, коли в соляній копальні загинув його батько. Вкотре вдивляючись у зоряне небо, Юрко відчув якусь притягальну силу, що у майбутньому сприяла виявленню дару передбачень. Посилений вивченням багатьох сфер науки і праць плеяди вчених, цей дар підніс хлопця на такі висоти здобутків, що вони вплинули на весь стан наукової думки в Європі.
Початкову освіту Юрій отримав у церковних школах Дрогобича та Львова. А потів 19-річний юнак відбув до Кракова, де вступив у Ягелонський університет. Перший документ, пов’язаний із перебуванням у навчальному закладі Юрія Дрогобича, датований 1469 роком. Запис про це є у книзі обліку тих, хто готувався скласти іспити на факультет вільних мистецтв. 1471 року він отримав науковий ступінь бакалавра, а через два роки став магістром. Про великі здібності Юрія Дрогобича свідчить такий промовистий факт: із 66 студентів ступінь магістра було присвоєно лише дев’ятьом.
Подальшу освіту молодий українець вирішив здобувати у «матері наук» — італійському Болонському університеті. Цей найстаріший в Європі навчальний заклад, що був заснований іще в 1119 році, Юрій Дрогобич обрав невипадково — в ньому традиційно навчалося багато українців. Проте найбільше цей університет приваблював тим, що там на високому рівні викладали астрономію, математику, медичні та юридичні науки. Українець навчався з великою наполегливістю, долаючи труднощі перебування на чужині. У листі своєму товаришеві від 6 лютого 1476-го він писав: «Мені випало народитися бідним, постійно перебувати в турботах та злиднях. Невеликий щоденний заробіток дається ціною постійної праці й великих зусиль… Багато міг би досягти у науці, якби не доводилося турбуватися про насущне».
Попри такі життєві труднощі, Юрій Михайлович 1476 року отримав ступінь доктора вільних мистецтв, потім протягом п’яти років читав лекції з астрономії, медицині. Він першим з українців став доктором медицини Болонського університету, а в 31 рік — ректором цього навчального закладу, де його знали як Джорджо да Леополі, тобто Юрій зі Львова.
Астрологом Юрій Дрогобич став невипадково, адже саме в епоху Відродження виник великий інтерес до цієї науки. Справа в тім, що тогочасна ренесансна культура була спрямована на абсолютизацію людини з її особистими переживаннями за свою долю як у сьогоденні, так і в майбутньому. Їм на допомогу й приходили астрологи, які мали складати відповідні прогнози. Так, у тому ж Болонському університеті викладачі щорічно готували календарі-альманахи про рух планет. Саме тут Юрій Дрогобич опанував досвід «накладати» їх рух на події, долі людей. З часом його авторитет зріс настільки, що він як один із провідних астрологів того часу за запрошеннями відомих аристократичних сімей побував у багатьох містах Італії. А Папа Римський Сикст ІV, призначивши Юрія Дрогобича своїм радником, доручив йому скласти астрологічний прогноз на 1483 рік.
У трактаті видатний вчений зазначив, що населенню християнських країн загрожує велика небезпека через свавілля князів і багатіїв, а з боку інквізиції розпочнеться гоніння на євреїв та єретиків. І це пророцтво збулося. Сикст ІV створив раду інквізиції, на багаттях якої знайшли мученицьку смерть тисячі людей.
За вказівкою Папи Римського з астрологічного прогнозу на 1483 рік було вилучено низку «незручних» для церкви передбачень. Для Юрія Дрогобича це був важкий моральний удар. Він зрозумів, що зробив велику помилку, не зашифрувавши свої пророцтва. Саме так пізніше вчинив Мішель Нострадамус. А на той час український пророк під враженнями від наслідків гоніння вирішив більше не займатися астрологією, хоча мав на своєму рахунку вагомі здобутки в науці. Зокрема, передбачив три війни, великий голод, епідемію холери, дати смерті французького монарха Людовика ХV та ще деяких відомих людей. Отримавши таку «подяку» за свій трактат, Юрій Дрогобич відбув до Кракова, де став професором Ягелонського університету. Варто зазначити, що серед студентів Юрія Дрогобича був Микола Копернік, майбутній видатний вчений, автор трактату «Про обертання небесних сфер».
Юрій Дрогобич увійшов в історію також як один з ініціаторів друку перших книг на староруській мові. У краківській друкарні, заснованій 1491 року, вийшли друком чотири книги, написані кирилицею: «Тріодь Посна», «Тріодь Цвітна», «Осьмигласник» та «Часословець». Останню видано мовою, яка була наближена до української народної. Науковець здобув відомість і як талановитий поет. Свою книгу «Прогностична оцінка 1483 року», що вийшла друком у Римі, він відкрив поетичним вступом, у якому писав: «Розум та талант людини спроможні відвернути удари долі, які віщують зірки». Юрій Дрогобич став відомим як перший латиномовний поет східноєвропейського слов’янства.
Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494 року в Кракові, де з великими почестями його й було поховано. У цьому місті є пам’ятник видатному українцю. Пізніше вчені Острозької академії переклали з латині на українську мову його праці, і він здобув велике визнання на своїй рідній землі. У Дрогобичі встановили пам’ятник цьому видатному українцю.
Володимир ЧІКАЛІН
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...