"Українцям ЧС-2018 дає чудову можливість добитися звільнення Сенцова, Кольченка та інших політв'язнів", - правозахисниця

Тим, хто хоче відвідати чемпіонат світу, важливо розуміти, що свобода слова та інші фундаментальні свободи серйозно обмежені в Росії.

Олег Сенцов та Олександр Кольченко. Фото: РБК.

"Фанати, які цього літа вирушать на чемпіонат світу з футболу в Росію, будуть «під захистом» козаків: тих самих, що допомагали російським солдатам захоплювати український Крим у 2014 році. Таких заходів вжито не випадково", - пише правозахисниця Галя Койнаш у блозі на сайті видання "НВ", передають Патріоти України, та продовжує:

"Намагаючись захистити себе від критики, за тисячі кілометрів від своєї столиці Кремль також ховає українських політв'язнів – кінорежисера Олега Сенцова і громадського активіста Олександра Кольченка.

Президент РФ Володимир Путін розраховує, що Сенцов і 70 інших українців, незаконно ув'язнених у тюрмах Криму і Росії, не опиняться в центрі уваги під час чемпіонату. До цих ідей успішно приєдналися і в Міжнародній федерації футболу. ФІФА відхилила заклики перенести чемпіонат в іншу країну і тепер просто повторює свою мантру про те, що футбол поза політикою.

Такі відмовки – малодушність. Особливо з огляду на той факт, що багато хто з ув'язнених українців потрапив у російську в'язницю після жорстоких тортур, за мирний опір загарбникові, релігійні погляди або просто тому, що ФСБ потрібні жертви для показового суду над українцями.

Кремль забезпечив, щоб найвідоміші українські політв'язні, такі як Олег Сенцов і Олександр Кольченко, сиділи в тюрмах за полярним колом або на Далекому Сході. А самі росіяни чули про ймовірних «терористів» або брехню від контрольованих державою ЗМІ, або нічого.

Путіну потрібен чемпіонат світу, щоб здобути успіх у самій Росії і на міжнародній арені. Українцям же майбутній захід дає чудову можливість добитися звільнення Сенцова, Кольченка та інших політв'язнів. А також протистояти брехні, розказаній про них.

Чемпіонат світу з футболу розпочнеться майже за місяць – після четвертої річниці арешту Сенцова в Сімферополі 10 травня 2014 року. Всесвітньо відомий кінорежисер і батько двох дітей – один з чотирьох противників анексії Криму, захоплених у травні. Спочатку були Олексій Чирній і Геннадій Афанасьєв, потім – громадський активіст Олександр Кольченко.

У Росії стверджують, що Сенцова заарештували 11 травня: це суперечить власним свідченням Олега і першим повідомленням про арешт. Спірні години почали мати вирішальне значення, коли Сенцов дав послідовний звіт про тортури, яких зазнавав у той період. Усіх чотирьох тримали без зв'язку із зовнішнім світом протягом трьох тижнів спочатку в Сімферополі, потім у Москві. Напевно для того, щоб приховати сліди тортур.

Цей випадок – одна з перших спроб показових судів над українцями. Спроба представити останніх «терористами» була явно спрямована на виправдання вторгнення й окупації Криму Росією.

30 травня 2014 року ФСБ заявила, що ці четверо були виконавцями терористичної змови «Правого сектору», згідно з якою планували терористичні атаки на життєво важливі частини інфраструктури Криму. Стверджували, наприклад, що терористи планували підірвати залізничні мости – хоча у Криму таких немає. ФСБ чітко координує свої дії з державними ЗМІ, які підготували відео з «зізнанням» двох чоловіків, які підтверджують винуватість усіх чотирьох.

Сенцова і Кольченка засудили 25 серпня 2015 року. Сенцова засудили за «створення терористичної організації» (стаття 205.4 § 1 Кримінального кодексу Росії), а два епізоди розглядали як «терористичні дії, вчинені організованою групою» (стаття 205 § 2а). Щоб виправдати величезний 20-річний строк вироку, інші статті кримінального кодексу також були додані до справи, але зазначені вище – основні.

Жодних підтверджень терористичної діяльності не було. Доказів існування терористичної організації і будь-яких планів зробити грандіозні напади на кримську інфраструктуру, про які заявила ФСБ, теж ніколи не існувало.

Те, що «змова», за версією ФСБ, була заснована правим і ультранаціоналістичним «Правим сектором» – особливо абсурдно. Немає жодних доказів присутності «Правого сектору» в Криму. Як і підтверджень участі в ньому когось із затриманих. У випадку з Кольченком, звинувачення було взагалі безглуздим, оскільки молода людина – відданий анархіст з виразно лівими поглядами.

Як неодноразово довела ця справа, заяви ФСБ були більше спрямовані на російську пропагандистську машину. Потім їх спокійно забули. На розгляд суду представили тільки два нічні «терористичні» замахи на порожні офіси двох проросійських організацій з коктейлями Молотова.

Події безперечні, але немає жодних доказів того, що Сенцов знав хоча б про якийсь з них, не кажучи вже про його причетність. Такі акти протесту в Росії розглядають як хуліганство або вандалізм, за які, в основному, несуть умовне покарання.

Протягом майже трьох тижнів чотирьох затриманих позбавили будь-яких контактів з адвокатами або їхніми сім'ями. Сенцов і Кольченко з самого початку не приховували, що невунуваті. Зокрема, Сенцов докладно розповів про застосовувані тортури і погрози, мовляв, якщо він не «зізнається», то стане «натхненником» терористичної змови та дістане 20 років.

25 серпня 2015 року Сенцов, як і погрожувала ФСБ, був засуджений до 20 років, Кольченко – до десяти. І це все – лише на підставі свідчень двох людей, отриманих під час того, як обвинувачених тримали без адвокатів і зв'язку із зовнішнім світом. Один зі свідків, а саме Геннадій Афанасьєв, наражаючи себе на велику небезпеку, під час свого виступу в суді 31 липня 2015 року відмовився від усіх свідчень. Чоловік заявив, що зізнавався під тортурами. Інший свідок, Олексій Чирній, відмовився давати свідчення в суді, тобто він не міг бути допитаний.

ФСБ тримала справу під грифом практично абсолютної секретності до літа 2015 року, початку суду над Сенцовим і Кольченком. З першого дня стало зрозуміло, що обвинувачення не мало реальних доказів, а 5 серпня 2015 року правозахисний центр «Меморіал» оголосив Сенцова і Кольченка політв'язнями. Пізніше Афанасьєв теж набув такого статусу, а через деякий час був повернутий в Україну в межах обміну за станом здоров'я).

Росія також пішла на незаконний крок, заявивши, що Сенцов і Кольченко автоматично «стали громадянами Росії»: їм було відмовлено в доступі до українського консулу і можливості захищатися згідно з принципами міжнародного права. Тим, хто хоче відвідати чемпіонат світу, важливо розуміти, що свобода слова та інші фундаментальні свободи серйозно обмежені в Росії: будьте обережнішими".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Польща не довіряє українській стороні": У Варшаві зростає розчарування Києвом

неділя, 23 вересень 2018, 14:11

У польському уряді жорстко розкритикували слова українського посла Андрія Дещиці стосовно необхідності відновлення знищених українських пам'ятників на території Польщі. Про це повідомило джерело в польському уряді, яке побажало залишитись неназваним, п...

На Росії парашутисти приземлилися на лінію електропередач (відео)

неділя, 23 вересень 2018, 13:28

У суботу, 22 вересня, на пляжі селища Джугба, Краснодарського краю Росії, молодий хлопець зі своєю подругою каталися на парашуті і врізалися в лінії електропередач. Як повідомляється, обидва постраждалих отримали електротравми. Їх доставили в Туапсинсь...