Лояльна реакція Німеччини і Франції на те, що Кремль не виконує Мінські домовленості, лише провокує Росію до ще більшої агресії. Таку думку у своєму блозі на Обозревателе висловив аналітик із зовнішньої і безпекової політики Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) Віталій Мартинюк, передають Патріоти України.
За його словами, переговори між Володимиром Путіним, Ангелою Меркель і Франсуа Олландом щодо сирійського врегулювання конфлікту, які відбулися в Берліні, стали невеликим розчаруванням.
"Конкретних очікуваних результатів зустріч європейських лідерів не дала. Єдиною домовленістю, яка була досягнута у форматі "нормандських" переговорів – це створення в Україні "дорожньої карти" з виконанням Мінських домовленостей (на нинішні домовленості просто наклали новий графік). Гадаю - через те, що Мінські домовленості були досягнені важко, ні Франція, ні Німечинна нині не бажають змінювати їхній формат. Зрештою, немає гарантії, що й нові правила Росія виконувала б", – написав Мартинюк.
На його думку, нині Європа реагує лише на велику агресію і закриває очі на дії Кремля. Цим вона лише провокує президента Росії Володимира Путіна до агресії.
"На превеликий жаль, жорсткішої реакції Європи ми не дочекалися. Та це закономірно: бурхлива реакція світу відбувається лише у відповідь на якусь велику агресію. Яскравий приклад – бомбардування Алеппо з тисячами загиблих. Такий шокуючий і кривавий інцидент змотивував міжнародну спільноту натиснути на Росію.
Саме тому нинішню пасивність Європи щодо врегулювання ситуації на Донбасі можна пояснити "тліючим" конфліктом у зоні АТО (до щоденних обстрілів терористів "ДНР і "ЛНР" в Європі вже звикли). Фактично, Німеччина і Франція не хочуть псувати стосунки з Росією, а тому намагаються знизити градус напруги між країнами, щоб це не призвело до збройного конфлікту.
Такі політичні кроки Європи, як на мене, слід розглядати як суміш політики умиротворення, недалекоглядності і небажання загострення ситуації… Саме це, частково, заохочує Кремль до продовження своє терористичної діяльності у світі", – переконаний Мартинюк.
Народне свято 28 березня відоме під назвами Іларіонів день, Олександрів день, Лісове доглядання. У ці дні українці здавна очікували потепління і настання ясних днів. Це свято відоме під назвою Лісове доглядання. Наші пращури ходили до лісу і збирали т...
У радянські часи їжа була не просто способом втамувати голод — вона часто ставала маркером статусу, достатку й навіть соціальних зв’язків. У СРСР можливість поставити на стіл певні продукти означала більше, ніж гостинність: це було свідченням того, що ...