Війна не пряник. Давайте організовуватися і працювати. Говорити і чути один одного, - журналіст

"Як же ж його правильно сказати, щоб нікого не образити і донести дуже важливу, як на мене, думку?" Про це пише у своєму Facebook журналіст Володимир Рунець, передають Патріоти України, продовжуючи:

Я вважаю, що епоха волонтерства в Україні має закінчитися тому, що загальноукраїнський ПТСР треба лікувати.

Коли почалася війна, ми всі показали, що таке єдність у боротьбі з ворогом.

Як більшість українців, так і вся моя родина відсилала СМСки на спеціальні номери Міністерства Оборони, щоб хоча б скромним червонцем підтримати тих, хто на фронті. Скидали гроші на рахунки благодійних організацій та волонтерів.

Ті ж закуповували, збирали, сортували та відвозили на фронт все, що було потрібно захисникам, постраждалим від війни місцевим дорослим та дітям. Від памперсів до гвинтівок і прицілів. Все без перебільшення.

Що маємо в результаті на передовій?

Маємо добре локалізований конфлікт, звільнено 70% окупованих на початку територій. Маємо реально боєздатні підрозділи на фронті.

Що маємо в тилу?

В тилу паралельно з суспільством (звісно, не так, як хотілося б) розвивалося Міністерство Оборони - покращувалося харчове забезпечення, якість взуття та одягу, логістика і комунікації. В тилу мінялася поведінка і сприйняття Генерального Штабу і Штабу АТО.

Звісно, не все добре і зараз, але ж є з чим рівняти.

Що маємо поганого?

Не маємо навіть натяку на тривалий мир і незрозумілий мінський процес. Війна не пряник. Тому водночас маємо і фінансово, і морально виснажене суспільство, невпевненість у майбутньому та страх перед "великою" війною.

НАВКОЛО ЧОГО ЗАРАЗ РЕАЛЬНО ТРЕБА ГУРТУВАТИСЯ?

Час будувати СПРАВЖНЄ, а не показове громадянське суспільство з міцними державними інститутами, зі справжніми ідеями, з громадським контролем над роботою державних органів. Всі ми, хто в чотирнадцятому кинулися разом бити палицею озброєного до зубів ворога зараз разом маємо побороти ворога всередині самих себе. В країні є гроші, є ресурси, є інтелектуальна еліта.

Давайте організовуватися і працювати. Говорити і чути один одного. Давайте намагатися розуміти альтернативні точки зору і приходити до спільних рішень. Це кропітка, нелегка і часом зовсім незрозуміла робота. Але час робити наступний крок, щоби ті, хто зараз міцно тримає в руках зброю на Сході, часом віддаючи життя за Україну, робили це не даремно.

Це я до чого? Куплений нами за останні гроші тепловізор вирішить певну задачу сьогодні. А от глобально він нічого не змінить. Бо з гнилою системою тепловізори скоро доведеться купляти щодня.