"Влада позбавила мене права отримати доступний кредит": Журналіст розповів свою історію придбання авто на єврономерах

"Я - литовець! Донедавна мене взагалі не цікавили тачки. Навіть більше, я до 32 років не вмів керувати авто та не мав прав. Але перспектива народження 3-ї дитини примусила задуматися над власною тєлєгою", - пише журналіст Микола Малуха на своїй сторінці у "Фейсбуці", передають Патріоти України, та продовжує:

"Як представник класичного середнього класу, я одразу почав вивчати опцію "авто в кредит". Результати рісьорча мене дещо збентежили. Всього декілька банків давали автокредити (на певні види марок). На той момент (осінь-зима 2016) ставка 22% річних + треба внести перший мінімальний внесок у розмірі 20% від вартості авто. Те, що нам підходило серед авто (посадити 3 дитини + двох дорослих) коштувало десь щонайменше 450 тис. грн. Отже, 90 тис. грн перший внесок і далі виплата відсотків. Якщо брати кредит на три роки, то це виплати 17 тис. грн/міс. Пардон, в умовах економічної нестабільності, коли можна втратити роботу (а в мене в житті була пара таких моментів і це були мої найгірші часи), - це самогубство.

Кредит на б/у авто. На той момент таку опцію пропонував лише Приватбанк. Але там ставка складала 30%. І це за умови, якщо ти придбаєш авто на її якійсь автобіржі, де вибір дуже скромний (переважно якісь корита, після аварій). Третій варіант - брати просто кредит, але це до 100 тис. грн під 40-50% річних.

Тобто єдиний варіант - це брати кредит на нове авто, переплачуючи, за підсумками, 80% його вартості. У сусідній Литві кредит за такими самими умовами вам обійдеться у 20% від вартості авто (тобто у 4!!! грьобані рази менше). Тобто наша влада - Президент, Кабмін, Верховна Рада - позбавила мене права отримати доступний кредит. Як?

Корупцією на Державних підприємствах, соціал-популізмом, відмовою від впровадження медичної, пенсійної та інших реформ, наявністю всяких Роттердамів+ та RAB-тарифів, бестолковою бюджетною політикою, що зрештою впливає на відсоткову ставку, яку пропонують банки (закладаючи в неї свої ризики).

Друга опція - придбати б/у на ринку. Наш бюджет (з урахуванням позики від родичів) був $3-4 тис. Оу... на ці гроші я міг би собі дозволити 8-річний Ланос, або, як на днях бачив оголошення на авті, Matiz за $4650. Більш-менш пристойне коштуває >$6 тис. Але, на жаль, серед знайомих я не знайшов тих, хто б мене прокредитував.

І тут мені підказали третій шлях - "литовець". За 2500 євро можна знайти гарне авто для сім'ї + 800 євро за послуги людям, які займаються придбанням та доставкою. Мені підказали дуже гарних перевірених хлопців, які поїхали в Литву і, о чудо, купили Audi A6 2002 року, 282К км пробіг (гоняла виключно по Німеччині) за 2300 євро. Врешті, зі всіма виплатами, страховками (UA+LT) я отримав за $3500 класну тачку. Аналогічне авто на укрномерах (щоправда із пробігом по укрдорогах, з укрбензином та вірогідно підкрученим спідометром) $7500-9000.

Я - мудак! Намахав державу, не сплатив податки! Однозначно, підірвав боєздатність на фронті і плюнув в обличчя героям АТО! Хоча, ні... почекайте. Тут друга частина моєї сповіді. Насправді, коли ви купуєте б/у авто (в Україні), то не сплачуєте ніяких податків. Ви просто компенсуєте власникові (або першовласникові) колись сплачені побори, які він хоче отримати при перепродажі.

Але я зараз розповім про інше. Як тіки в нас з'явилась "красотка Ауді", то ми почали подорожувати. Спочатку в радіусі 100 км - зоопарк 12 місяців, Парк "Київська Русь", Коростишевський кар'єр (десь на кожну локацію витратили +500 грн не враховуючи пальне). Влітку ми вирішили (спонтанне рішення) поїхати у подорож Закарпаттям та Карпатами: Мукачеве, Берегове (+околиці), Ужгород, Львів (+4 замки). За літній відпочинок ми витратили (пальне, проживання, харчування, відвідування визначних пам'яток, сувеніри, смаколики ЗАкарпаття) - 25,5 тис. грн.

З момента придбання авто ми витратили на пальне десь 17 тис. грн (без врахування відпустки). На СТО ми витратили за цей час десь 13-15 тис. грн (планова заміна ГРМ, машинного мастила, мастила коробки передач, саленблоки тощо).

Десь на автомийку за цей час витратили 3000 (хімчистка+решта) грн. Тобто завдяки авто я за цей час витратив десь 45-47 тис. грн. Це частина від зекономлених грошей, на які я купив купу товарів і послуг в різних регіонах країни, замість того, щоб або компенсувати комусь його митно-податкові витрати здійснені колись, або сплатити державі, яка на сьогодні не здатна ефективно користуватись публічними коштами, космічні мита та податки (щоб підтримати якогось міфичного вітчизняного автовиробника).

Так, авто нашій сім'ї суттєво спростило життя. Зокрема, я тепер можу без логістисних пригод раз на 2 місяці возити старшого сина у Київ з Ірпеня на апаратне лікування вартістю 2500 грн, тому що до цього лікарі, оплачені з моїх податків, неправильно ставили діагноз дитині, від чого її зір на одному оці впав до 5-8%. Ми можемо возити дітей у приватний садочок (громадським транспортом туди важко дістатися) вартістю 8000 грн (на двох дітей), тому що влада в Ірпіні з моїх податків не спромоглась побудувати достатню кількість дошкільних заходів.

Тому я вийшов на акцію протесту Авто Евро Сила, щоб українців позбавити лобістських мит, дозволити українцям вільно купувати якісні авто. Ну а тепер розкажіть мені, який я - мудак, євробляхєр, тікаю з місць ДТП, псую повітря і руйную українські дороги".