
За традиційні цінності! Перечитавшись патріотично-історичних романів ми всі за них. Хочемо, щоб все було, як і 400 років тому. Щоб сидіти такому в плетеному кріслі на веранді свого маєтку, а рум'янощокі селянки підносивши черговий келих слив'янки, давали поплескати себе по пишній жопі і тільки й чекали наказу бігти на сіновал.
Щоб мужики пахали волами і низенько вклонялися, знаючи хто тут хазяїн. Щоб були так зайняті панщиною, що і часу б подумати не було, як би присунути сусіду Петру. Щоб діти нічого не вчили, крім Закону Божого і дивилися на все нове, як на чергове втілення диявола.
Щоб коні і чуби, шаблі і пістолі, щоб три доби на грабіж та гвалтування. Щоб сидіти з такими ж, як і сам в парчі і позолоті та зітхати про долю багатостраждальної України під спів кобзаря, запечений окорок та сулію оковитої, а потім злапавши молодичку в коридорі за 17 секунд обрюхатити її...
Я не за всі ці паради. Я проти лицемірства і блюзнірства. За право людини на ВСЕ. І навіть за її право шпилитись з собі подібними. Я це не сприймаю по відношенню до себе (мабуть тому, що просто не пробував). Але мене відверто нудить, коли в унісон з московськими попами взбунтувалися і борці за свободу, віщаючи сьогодні про підарську Європу, падіння нравів та пресловуті традиційні цінності.
Виходить, що за якусь вибіркову свободу боремося? За вибіркові цінності?
До 3.14здюліни готовий, можете починати )))
Сьогодні 27 червня. . Триває 1 585 доба мужньої оборони України проти повномасштабної навали російських окупантів. На Лиманському напрямі продовжуються інтенсивні бойові дії. . Російські війська намагаються просочуватися через промислову зону та лісові...
Ветерани повертаються з війни в суспільство, яке часто не готове їх розуміти, адже поранені й звільнені з полону бійці стикаються не лише з фізичними наслідками війни, а й з нерозумінням, фінансовими труднощами і ментальними бар'єрам. Зміст. 1.Побратим...