Жадность фраера сгубила: Як Вашингтон отримав контроль над злодюжкою Володимиром Володимировичем - ЗМІ

Дмитро Пєсков, прес – секретар президента РФ – у січні цього року після виходу на BBC фільму "Таємне багатство Путіна" по-справжньому ошалів. Приводом для цього став навіть не сам фільм, а слова офіційного представника Білого дому Джоша Ернеста, який заявив, що адміністрація Барака Обами, як і міністерство фінансів США, вважає президента Росії корупціонером. Про це пише Іван Яковина на сайті Новое время, інформують Патріоти України.

"Подібні образи на адресу глави держави голослівні – це настільки очевидно, що чесно кажучи, важко піддається якомусь аналізу", - поскаржився Пєсков, додавши, що у США "«всі наввипередки обрушуються з суб'єктивної критикою і на Росію, і особисто на Путіна, і буквально змагаються – хто це робить сильніше". Цитувати дещо істеричну реакцію Пєскова можна нескінченно: "Зрежисована кампанія", "вимисел і наклеп", "журналістська качка", "жовтизна", "тиск на Росію" тощо.

Трохи охолонувши, путінський прес-секретар зажадав, щоб американський Мінфін надав "докази корумпованості Путіна", інакше, мовляв, постраждає репутація цього відомства. При цьому він тут же і без всякої логіки додав, що "це не наша задача – вимагати доказів".

Хай там як, підтвердження справедливості слів американських чиновників не змусили себе довго чекати. В кінці березня Пєсков з власної ініціативи вирішив вийти до журналістів з інформацією про підготовку "інформаційного вкидання" проти його чесного начальника. Прес-секретар заздалегідь оголосив всю негативну інформацію про Путіна підступами ворожих спецслужб, брудною роботою "так званих" журналістів, елементом інформаційної війни, наклепом і провокацією. Загалом, зробив все, що було в його силах і компетенції.

Попередній і досить несподіваний удар під дих пєсковський бос отримав ще 31 березня. Агентство Reuters розповсюдило інформацію про благодійну діяльність маловідомого бізнесмена Григорія Баєвського, пов'язаного, однак з бізнесменом побільше – путінським другом і спаринг-партнером по дзюдо Аркадієм Ротенбергом.

У повідомленні, заснованому на даних відкритих джерел, було сказано, що Баєвський обдаровує будинками і квартирами близьких Путіну жінок. Деякої незручності ситуації додав той факт, що в число "близьких жінок", крім напівофіційної співмешканки Аліни Кабаєвої, потрапила юна володарка пишних форм Аліса Харчева, яка сфотографувалася для еротичного календаря з промовистою назвою Pussy for Putin.

Справа тут навіть не тільки в очевидній корупції, а в підтвердженні реальності трикутника Аліна-Володимир-Аліса, якому загрожує домашній скандал. Розлючена дружина(?) з качалкою навіть лідера ядерної держави налякати може. Це на президента якоїсь сусідньої країни можна не звертати уваги, але ось від єдиновірної на кухні не викрутишся.

Пєсков у черговій манері, але досить розгублено оголосив, що Путін ні сном ні духом не знає Баєвського (що, найпевніше, правда), а також за традицією назвав викриття "відвертою заказухою". Ясно було, що в Кремлі чекали чогось зовсім іншого, а зовсім не прикрої історії про "айлюлю" і "обліко морале" Володимира Путіна.

Господин Песков, завтра вы будете работать допоздна. Учтите это в своих планах, пожалуйста. 9 вечера по Москве. @navalny
— Drew Sullivan (@DrewOCCRP) 2 квітня 2016 р.

Те, до чого готувалися в Кремлі, прийшло у світ 3 квітня. Якщо зовсім точно, то навіть трохи раніше: засновник Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів, що готував публікацію, Дрю Салліван не втримався і потролив Пєскова днем раніше, написавши в Твіттері: «Пане Пєсков, завтра ви будете працювати допізна. Врахуйте це у своїх планах, будь ласка. 9 вечора по Москві». Пєсков відмовчався.

Обіцянка Саллівана була виконана: о 21 годині за московським часом у цілій низці провідних ЗМІ світу з'явилися матеріали про глобальну корупцію, в яких Володимир Путін і його міньйони опинилися на почесному центральному місці. Побачене повинно було вельми неприємно здивувати мешканців Кремля.

Якщо історія з президентськими дівчатами виявилася значно меншою, ніж очікування Пєскова (неприємно, так, але не жах-жах), то залп з «головного калібру» перевершив всі очікування. Розслідування виявилося не звичайною журналістською роботою, яку в Кремлі вже давно рутинно списують на «заказуху» і «роботу жовтої преси», а фундаментальним дослідженням глобальних масштабів, яке просто неможливо так просто скинути з рахунку.

По-перше, джерелом інформації став не якийсь проноза-журналіст, якого можна звинуватити у жовтизні та продажності, а джерело шанованої німецької Süddeutsche Zeitung, яке надіслало їй більше двох терабайт(!) суворо конфіденційної інформації – 11 мільйонів документів панамської компанії Mossack Fonseca, яка спеціалізується на реєстрації та супроводі офшорних фірм.

Інформацію більше року обробляли і систематизували майже 400 журналістів з 104 провідних світових ЗМІ. Про те, що це люди чесні і непідкупні, можна судити за одним фактом: за весь цей час ніхто з репортерів не допустив жодного зливу. Хоча, можна бути впевненим, за таку інформацію можна було отримати гігантські гроші.

По-друге, фігурантами розслідування стали громадяни десятків країн з усіх континентів. Серед них не тільки диктатори, продажні політики, але і бізнесмени різного ступеня чесності, справжні мафіозі, функціонери міжнародних організацій, спортсмени, кіноактори, а також численна рідня і челядь всіх згаданих, що, зазвичай, виконує роль «довірених осіб». Путін і його наближені, звісно, опинилися в центрі уваги багатьох, але зводити глобальне розслідування до «атаки на президента РФ» – дурниця, яка очевидна для всіх, крім, звичайно, Пєскова, який видав черговий перл.

З одного боку, за його словами, в опублікованих документах «немає нічого конкретного і нічого нового, деталі відсутні». З іншого боку, Пєсков оголосив, що «головною метою витоку є саме Путін», хоча в панамській справі фігурують аж 12 інших світових лідерів. Повне непоєднання двох цих тез Пєскова анітрошки не бентежить. На його думку, річ тут ось у чім: «Градус путинофобії досяг такого рівня, що фактично говорити добре про Росію, про її успіхи і дії не можна апріорі».

Свої спостереження він обґрунтував власним досвідом, розповівши, що у його дружини ніколи не було ніякого офшору, хоча опубліковані документи свідчать прямо протилежне. Загалом, Пєсков знову набрехав сім мішків, як це вже було і в історії з його годинником за 42 мільйони рублів і з яхтою, тижнева оренда якої – 29 мільйонів на тиждень. Прес-секретар президента РФ, як у нього заведено, попри факти, брехав про відсутність і того, і іншого.

Цього разу він заперечує ось що.

Згідно з опублікованими панамськими документами, друг юності Путіна віолончеліст Сергій Ролдугін є бенефіціаром низки компаній, в які великі російські корпорації і держава час від часу різними способами роками «скидають» гігантські суми – від кількох сотень тисяч до десятків мільйонів доларів. За словами втаємничених людей, які наводить «Новая Газета», президент повністю довіряє своєму другові – той геть позбавлений жадібності, займається лише музикою, свого бізнесу не будує і навіть довіреними йому офшорами не цікавиться: ними керують спеціально найняті менеджери.

Гроші, що викачувалися з російського бізнесу і держави на формально ролдугінські рахунки, відправлялися на придбання найрізноманітніших активів у РФ і на влаштування приємних Путіну заходів, на кшталт весілля його доньки. Загалом, музикант по старій дружбі працює «кишенею» президента РФ, куди він складає «добровільні» пожертви від бізнесу і держави, і звідки витрачає на свої потреби. Судячи з документів, через ці рахунки в різних напрямках пройшли понад два мільярди доларів.

Всі ці проводки повністю задокументовані, ніяких різночитань у них немає. Тобто зберігається, звісно, ймовірність, що простий музикант навчився в перервах між концертами, не привертаючи нічиєї уваги, вибивати мільйони і десятки мільйонів доларів з акул російського бізнесу, але віриться у це слабо. Однак, якщо прийняти логіку Пєскова, справа йшла саме так: Путін, пояснює він, ніяких фінансових відносин з Ролдугіним не має.

Тут цікавий ось який момент: деяку слабкість цієї позиції відчувають, мабуть, і в Кремлі. Відповідно, там намагаються всіма силами захистити вірнопідданий народ від думок про те, що дорогий президент насправді є шахраєм і олігархом, котрий прямо конвертує владу у дзвінку монету. Жоден державний телеканал не повідомив про розслідування. Повне мовчання зберігають і основні інформаційні агентства, а також газети та інші ЗМІ, пов'язані з державою. Якщо Пєсков правий, і в розслідуванні «немає нічого конкретного і нічого нового», то чого тоді лякатися? Мабуть, щось все-таки є.

У цій ситуації особливо цікавою буде реакція не Пєскова з Путіним, а Барака Обами, у якого цілком вистачить впливу організувати Кремлю суттєві неприємності. Наприклад, заарештувати і розговорити гастролюючого по світу музиканта разом зі всіма його рахунками.

Для цього, до речі, є цілком формальні підстави: коли від імені Ролдугіна оформлялися рахунки, в паперах було написано, що музикант не має жодного відношення до «політично вразливих осіб» (тобто обтяжених владою людей). Це запросто можна спростувати цитатами з книги Володимира Путіна «Від першої особи», в якій Ролдугін багато разів названий «кращим другом» автора. Брехня у заповненні цієї графи при відкритті рахунку (або реєстрації компанії) карається законом.

Вся ця історія дає Вашингтону майже безмежні можливості для тиску на російського президента і його оточення, також масово викритого в панамських справах. Обама і його люди поки мовчать, мабуть, вибираючи стратегію подальшої поведінки. Ну або придумують, як можна використовувати Путіна, який попався на гарячому на масованому розкраданні та відмиванні коштів.

Судити про ступінь раптового зростання впливу Білого дому на Кремль можна буде за будь-якої знакової події. Наприклад, нею може стати безумовне повернення додому Надії Савченко.