100-відсоткова залежність: Що буде з технічно відсталою Росією без німецьких турбін?

Німецький концерн Siemens припиняє поставляти в Росію обладнання для електростанцій за держзамовленням через те, що чотири зроблені ним турбіни опинилися в анексованому Криму. Фактично це означає, що з ринку йде найбільший постачальник турбін великої потужності. Російська служба ВВС розбиралася, як влаштований російський ринок потужних турбін, яку роль на ньому грає Siemens і що станеться після відходу компанії, передають Патріоти України.

Siemens в п'ятницю підтвердила, що в Севастополі опинилися чотири турбіни, які були зроблені на спільному підприємстві Siemens і "Силових машин" в Ленінградській області. Це, на думку компанії, порушує умови контрактів з російськими партнерами.

Німецька компанія у відповідь вирішила припинити поставки в Росію обладнання для електростанцій за держзамовленням. Крім того, компанія відкликає ліцензії, які вона видала російським партнерам на поставку обладнання змішаного циклу - саме таке використовується на сучасних електростанціях.

Siemens також відмовляється від своєї частки в російський компанії "Интеравтоматика", але при цьому поки не виходить зі спільного підприємства з "Силовими машинами", хоча раніше про такі плани повідомлялося в ЗМІ.

На більшості електростанцій в Росії, які були побудовані або модернізовані в останні роки, стоять турбіни виробництва Siemens.

Крим замість Тамані

Скандал навколо поставок турбін в Крим розгорівся на початку липня. Тоді агентство Рейтер повідомило про те, що в Криму знаходяться газові турбіни, вироблені Siemens.

Це суперечить режиму санкцій в ЄС: після анексії Криму Росією в 2014 році поставляти на півострів газове обладнання заборонено. Агентство опублікувало фотографії турбін в порту Севастополя.

Компанія Siemens, якій за подібні поставки загрожують санкції в Європі, заявила, що не постачала турбіни в Крим. Як заявили в компанії, партнери в Росії запевняли їх, що турбіни не опиняться на обкладеному санкціями півострові.

У своїх заявах німецька компанія також посилається на умови контракту, згідно з яким її турбіни не могли опинитися в Криму. Турбіни призначалися для об'єкта Тамань в Краснодарському краї.

Німецька компанія почала власне розслідування подій. Спочатку вона підтвердила, що в Криму знаходяться як мінімум дві турбіни з чотирьох, а в п'ятницю стало відомо, що там опинилися всі чотири.

В результаті компанія подала позови до Московського арбітражного суду щодо трьох компаній - ВАТ "Технопромекспорт", ТОВ "Технопромекспорт" і ТОВ "Сіменс технології газових турбін". За допомогою цього позову компанія намагається забезпечити повернення турбін в Тамань.

21 липня Siemens повідомила, що розірве ліцензійну угоду з російськими компаніями щодо поставок обладнання для електростанцій і розробить нові заходи контролю. Поставки за держзамовленням в Росію компанія також призупинила.

Хто виробляє потужні газові турбіни в Росії і для чого вони потрібні?

Скандал з кримськими поставками розгорівся через турбіни SGT5-2000E виробництва Siemens потужністю 187 МВт.

Крім Siemens великими гравцями на російському ринку такого обладнання є також Alstom, General Electric (ці дві компанії об'єдналися), Mitsubishi Hitachi Power Systems і деякі китайські постачальники, розповів старший аналітик компанії "Атон" з нафтогазового сектору Олександр Корнілов.

За словами генерального директора інженерної компанії Powerz Максима Муратшина, Росія практично на 100% залежить від імпорту турбін високої потужності. "Більшість електростанцій побудовані Siemens", - додав експерт.

У Росії ведеться розробка вітчизняних турбін великої потужності, але про серійний випуск поки мова не йде. Перша така турбіна - ГТД-110 - була виготовлена в кінці 90-х років. Їх навіть встановили на Рязанській ГРЕС і Іванівській ГРЕС, проте серійне виробництво не починали, бо машини часто ламалися. Зараз розробляється модернізована версія турбіни - ГТД-110М.

За словами Муратшина, ця турбіна з'явиться на ринку через кілька років, поки вона дуже "сира". Коли вона з'явиться, це буде повністю російський продукт, підкреслив експерт.

Іноземці поступово локалізують виробництво потужних газових турбін в Росії. Прикладом цього якраз є спільне підприємство Siemens і "Силових машин", яке опинилося в центрі скандалу, - ТОВ "Сіменс технології газових турбін". Siemens належать 65% підприємства, а ще 35% - у концерну "Силові машини" Олексія Мордашова.

Ще один приклад - спільний завод GE, групи "Інтер РАО ЄЕС" і корпорації "Ростехнології" в місті Рибінськ Ярославської області.

Чи обійдеться Росія без турбін Siemens?

Siemens йде з російського ринку в момент, коли попит на турбіни падає. "Потреба в нових турбінах вже не така висока, як вона була в 2007-2016 роки", - вважає Корнілов.

В останні роки в країні будувалися нові газові електростанції і енергоблоки в рамках ДНП (договори надання потужності) - це фактично програма підтримки державою будівництва нових електростанцій і потужностей.

"Зараз у нас надлишок в генерації - близько 30-40 ГВт за різними оцінками. Нова потужність не затребувана", - погоджується керуючий партнер "Агентства енергетичного аналізу" Олексій Прєснов. За його словами, попит на турбіни сьогодні майже на нулі.

Прєснов нагадує, що зараз ведуться суперечки про модернізацію існуючих електростанцій з 2020 року. Але поки жодних рішень не прийнято.

В таких умовах, на думку експертів, Siemens легко замінять іншими іноземними компаніями. "Якщо вони не будуть поставляти нові турбіни, то буде поставляти General Electric", - вважає Муратшін.

"Мені здається, ефект на Росію буде обмеженим, бо інші постачальники зможуть заповнити пробіл", - вважає консультант аналітичної компанії Frost & Sullivan Джонатан Робінсон. Серед тих, хто може замінити Siemens, Робінсон називає італійську Ansaldo і її інвестора Shanghai Electric, а також японську Misubishi Hitachi Power Systems.

Siemens поки не заявляла, що не буде обслуговувати вже встановлені турбіни. Однак якщо така заява все ж піде, це, на думку Муратшина, буде серйозним ударом. Турбіни - це складний технічний пристрій, пояснює експерт.

Чому в Росії не розвинене виробництво потужних турбін

Електростанції, що діють зараз в Росії, були побудовані в 60-80-х роках минулого століття в СРСР. Тоді створювали в основному теплові станції, які палять вугіллям або газом.

Класичні теплостанції працюють в паросиловому циклі: паливом нагрівають великі котли з водою, а пара з котлів під тиском подається на лопатки турбіни, яка обертає електрогенератор.

Оскільки вугілля і газ були дешевими, в СРСР мало хто дбав про енергоефективність. Коефіцієнт корисної дії станцій паросилового циклу становить близько 30%.

У Європі ситуація з енергоресурсами була інша, що спонукало підвищувати ефективність вироблення енергії. Також європейські країни в 80-і роки зіткнулися з необхідністю міняти застарілі теплостанції.

В результаті машинобудівні компанії почали розробляти більш сучасні газові турбіни. У порівнянні з паровими вони більш маневрені, тобто їх можна відносно швидко зупинити і запустити.

Також паросиловий цикл замінили на парогазовий, в якому газова турбіна працює разом з паровою турбіною. Остання обертається парою від котла, який розігрівається відпрацьованими газами з газової турбіни.

Виходить, що гази з газової турбіни не викидаються в повітря, а використовуються для вироблення енергії. ККД таких установок сягає 60%.

"Ми всю цю тему газових турбін і парогазового циклу в СРСР в 80-х "проспали", - говорить Прєснов. У 80-і у країни були дешеві газ і вугілля, а в 90-і Росії було "не до того", - говорить він.

Поки в Росії успішно освоїли тільки виробництво турбін малої потужності - до 32 МВт, погоджується Максим Муратшин.