Дорогой царь, мы пропали: Міллер доповів Путіну, що "Газпрому" нема куди збувати свій газ

Олексій Міллер днями доповів президентові країни Володимиру Путіну, що російський "Газпром" у глибокій кризі: видобуті обсяги газу стало нікуди продавати, а широко розрекламований контракт з Китаєм практично втратив економічний сенс. Про це повідомив аналітик російського консалтингового агентства RusEnergy Михайло Крутіхін в експертному коментарі для "Московського центру Карнегі", зазначають Патріоти України.

За словами фахівця, Володимиру Путіну була викладена шокуюча цифра: можливий щорічний обсяг видобутку "Газпрому" в минулому 2014 році склав 617 млрд кубометрів природного газу, а знайти покупців вдалося тільки на 444 млрд.

Решта 173 млрд кубометрів вуглеводневої сировини так і залишилися незатребуваними. При цьому традиційний європейський ринок газу повільно, але вірно "всихає" через конкуренцію з норвезькими газодобувачами та постачальниками СПГ, а нові покупці в особі китайських компаній, не бачать у співпраці з "Газпромом" економічного сенсу.

Точно так само втрачають сенс і нові проекти розвитку "Газпрому" у вигляді раніше заявлених освоєння Ямалу і виходу на морські шельфи: навіщо вкладати в них гроші, якщо навіть вже наявні обсяги продавати нікому?

Широко розрекламований контракт на будівлю газопроводу "Сила Сибіру" в Китай також виявився більш ніж сумнівною авантюрою. Як підрахували експерти Оксфордського інституту енергетичних досліджень, навіть до 2020 року Китаю потрібні поставки всього лише 170 мільярдів кубометрів газу з-за кордону.

При цьому вже зараз є можливості щорічно поставляти 80 млрд кубометрів по трубопроводу з Туркменістану, 12 млрд - по газопроводу з М'янми і приблизно 82 мільярди - в зрідженому вигляді танкерами-газовозами.

Ці три джерела повністю покривають потреби Китаю в природному газі, а для нових постачальників просто немає місця на ринку Піднебесної. Не тішить росіян і можлива ціна: наприклад СПГ, що поставляється в танкерах на китайському ринку оцінюється всього в 260 доларів за тисячу кубометрів, і абсолютно зрозуміло, що російським газом китайці в принципі можуть зацікавитися лише за умови, що він буде ще дешевшим, ніж вже наявний.

У цю ж цифру - 260 доларів - економісти "Газпрому", які готували секретну доповідь для Володимира Путіна, оцінили і собівартість природного газу з Якутії і Іркутської області до моменту його надходження по трубопроводах на кордон з Китаєм. Навіть за цих умов проект не здатний окупитися до 2050 року.

А звідти ще необхідно побудувати газопровід до промислово розвинених східних регіонів Китаю довжиною в кілька тисяч кілометрів. Само собою, робити це за свій рахунок китайці не збираються: будівництво почнеться лише за умови, що в нього інвестує гроші сама Росія.

Як вже очевидно, необхідність таких інвестицій на тлі сформованої в Китаї кон'юнктури цін на СПГ нічого, крім багатомільярдних збитків "Газпрому" не принесе.

Чи ризикне Путін вкладати гроші в газопровід "від Ямалу до Шанхая" лише з політичних міркувань - велике питання, навіть незважаючи на всю принадність отримання "чарівного крана", що дозволяє перемикати газ до Китаю, якщо Європа раптом закомизиться.