Хіти тижня. Де самим, де в кооперації із Заходом: Україна в змозі "відтяти" до половини російського ринку збуту озброєнь

$6 000 000 000 щороку, така частка ринку озброєнь, яку Україна може відібрати у гібридного ворога. До речі, у 2016 році експорт ВПК склав $756 млн, а в кращі роки був трохи більше мільярда доларів.

"Конкуренція з Росією на ринку озброєння може принести Україні додатково до $6 млрд. Витіснити Росію з ринків озброєнь і відібрати у неї $ 2-3 млрд щорічних надходжень від військового експорту – амбітна ідея. Це завдання не просто досяжне, але і політично виправдане. Як його реалізувати на практиці?", - пише президент Асоціації виробників озброєння та військової техніки України Вадим Кодачигов у своєму блозі на сайті видання Обозреватель, передають Патріоти України, та продовжує:

"Основними постачальниками озброєння в світі в 2016 році стали США, з обсягом ринку в $ 27 млрд, і Російська Федерація, що продала зброї на суму близько $ 15 млрд. Ринки збуту озброєння між ними поділяються за двома основними критеріями: сфера впливу і купівельна спроможність країн-імпортерів зброї.

Сфери впливу – питання політичне. А в частині боротьби за ринки збуту, США в багатьох країнах поступається російській продукції виключно за рахунок її дешевизни і низької купівельної спроможності країн-партнерів.

Ситуація з ринками збуту для Росії непроста. Співпраця з західними країнами, яка і так була мінімальною, з 2014 року повністю припинилася через санкції. За традицією з часів СРСР, покупцями російської зброї залишаються країни Африки, Близького Сходу та Азії.

Маючи однакову виробничу базу і технології саме Україна є єдиною перешкодою для повної монополії Росії в цих регіонах. Зараз обсяги військового експорту України і Росії відрізняються в рази. Але ми можемо скласти серйозну конкуренцію практично у всіх сферах: від оперативно-тактичних безпілотників і програмного забезпечення до протитанкових ракет, танкобудування і транспортної авіації.

Так, наприклад, російські Т-90 (які в основному купують Індія і Азербаджан) в півтора-два рази дешевші американського основного бойового танка Абрамс. З ним цілком успішно може конкурувати український Оплот.

Російська БМП-3 (найбільші замовники з контрактами від 100 одиниць – ОАЕ, Кувейт, Алжир, Венесуела і Азербайджан) коштує близько $ 2,7 млн. Її цілком може витіснити з місцевих ринків дешевша (ціна до $ 2 млн) БМП ТУР – волонтерська розробка нової гусеничної бойової машини піхоти, яка за своїми характеристиками перевершує радянські БМП-1 і БМП-2.

ПТРК Стугна і Корсар, вироблені в Україні, також дешевші своїх аналогів і можуть в найкоротші терміни витіснити з ринків Азербайджана, Лівії, Туреччини, Перу російські ПТРК Корнет.

І це далеко не повний список. У той же час, в Україні є ряд проблем, які потрібно вирішити для успішної реалізації цього плану.

У зв’язку з систематичним знищенням військового потенціалу і тривалим застоєм в розробці нових видів озброєння, Україна втратила значну частину технологій. Це в більшій частині стосується радіоелектроніки та високоточної зброї. Але машинобудування, кораблебудування і ракетобудування при необхідному фінансуванні можна реанімувати в найкоротші терміни.

Допомогти відновити виробничі потужності України можуть наші західні партнери – США і Європа. Потрібно лише змінити політику надання фінансових дотацій України в оборонній сфері на взаємовигідне співробітництво.

Основною перспективои розвитку такого двостороннього співробітництва має стати створення взаімовигодної кооперації. Порівняно дешеву продукцію українського машинобудування можна доукомплектувати американською електронікою, двигунами, системами наведення, зв’язку та оптикою. В результаті ми отримаємо техніку, яка за ціною і якістю буде конкурентною продукції, виробленій в РФ. При цьому мова не йде про постачання в Україну найновіших високотехнологічних розробок. Щоб витримати конкурентну ціну, на техніку повинні поставлятися недорогі комплектуючі, які не мають особоливої цінності в плані технологій.

Якщо ми об’єднаємо можливості нашого досвіду війни проти Росії, потенціалу сектора машинобудування і сучасну західну електроніку, Росія отримає серйозну конкуренцію на традиційних для себе ринках.

Така співпраця в найближчі три роки, за оцінкою Асоціації виробників озброєння і військової техніки, може принести Україні до $ 6 млрд додаткової виручки і дозволить істотно потіснити на цьому ринку продукцію, вироблену в РФ.

Таким чином без введення додаткових санкцій Україна спільно зі своїми партнерами може нанести удар по найважливішій високотехнологічній галузі РФ, яка принесла їй в 2016 році майже 5% всього обсягу експорту.

Ще один позитивний момент – запобігання відтоку українських розробників й інженерно-технічного персоналу в РФ, де вони включаються в створення зброї, спрямованої як проти України, так і проти США.

Промисловості США така співпраця також була б вигідною. Вихід на російські ринки дозволить створити сотні додаткових робочих місць і залучити в економіку країни в найближчі 3-5 років близько $ 3 млрд за рахунок продажу комплектуючих в Україні.

Другим результатом кооперації між Украіною і США, може стати спільна модернізація застарілої радянської техніки для країн-партнерів НАТО. Велика частина розробок і інженерних рішеннь з виробництва цієї техніки створювалася саме українськими конструкторами, її уніфікація з технікю країн НАТО саме українськими підприємствами дозволить істотно заощадити американський бюджет. Загальний обсяг даного ринку, за попередніми оцінками, може досягти $ 10 млрд".

"Враховуючи скільки трубопроводів вже існує": Найбільший енергоконцерн Німеччини заявив про непотрібність "Північного потоку-2"

середа, 26 січень 2022, 23:00

Газопровід «Північний потік-2», що коштував 10 млрд євро і побудований всупереч американським санкціям, можливо, не потрібний. Про це заявив у середу Маркус Креббер, голова німецького концерну RWE — найбільшого у ФРН постачальника електроенергії, перед...

Коли дійдемо до 30 грн за долар? Нацбанк продовжив стрімко послаблювати вітчизняну валюту

середа, 26 січень 2022, 20:21

Національний банк послабив офіційний курс гривні до долара на 13 копійок, встановивши його на 27 січня на рівні 28,80 гривні. Офіційний курс гривні до євро встановився на рівні 32,48 грн (на 26 січня – 32,30 гривні), зазначають Патріоти України.