Хіти тижня. "Песець" таки підкрався: Ера російської космонавтики добігає свого кінця

Відсутність імпортних компонентів позначається на термінах запуску російських космічних місій. Джерела в галузі пояснили Газете.Ru, що під загрозою знаходиться відправка нових апаратів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космодрому «Східний» та інших наукових місій. У "Роскосмосі" спростували ці повідомлення, передають Патріоти України.

У Держкорпорації «Роскосмос» спростували повідомлення про те, що заплановані на кінець 2018 року запуски ракет з нового космодрому «Східний» будуть перенесені через проблеми з готовністю супутників, пов'язаних з імпортозаміщенням. Напередодні з'явилася інформація, що супутники «Канопус» і «Метеор» не встигають за готовністю ракет, які незабаром вирушать на космодром.

Йдеться про супутники «Канопус-В» №5 і №6, а також супутника «Метеор-М» 2-2 ». Раніше в «Роскосмосі» заявляли, що запуски цих апаратів призначені на грудень 2018 року, а самі космічні апарати нібито знаходяться на високому ступені готовності.

"Ми вже повідомляли, що апарати перебувають на високому ступені готовності і всі пуски будуть плануватися мінімум за три місяці до старту, тому інформація про перенесення не відповідає дійсності", - заявив представник «Роскосмосу».

Поки з космодрому «Східний» були здійснені три пуски ракет «Союз». Третій пуск з апаратами «Канопус-В» №3 і №4 відбувся 1 лютого цього року.

Апарати дистанційного зондування Землі «Канопус-В» створюються на замовлення «Роскосмосу» для оперативного моніторингу техногенних і природних надзвичайних ситуацій, а також вогнищ лісових пожеж, викидів забруднюючих речовин, моніторингу сільськогосподарської діяльності та інших завдань.

П'ятий і шостий супутники серії «Канопус-В» планується вивести одночасно ракетою «Союз 2.1а» на сонячно-синхронну орбіту з нахилом 97 градусів. Передбачається, що термін активного існування складе не менше п'яти років. Створюються ці супутники корпорацією ВНІІЕМ, на сайті якої в якості термінів запуску двох апаратів як і раніше вказано 2018 рік. У самій корпорації заявили, що повідомлень про перенесення запуску не отримували, «все йде за планом».

Тим часом інформацію про те, що супутники «Канопус» не будуть, як планувалося, запущені в поточному році, «Газеті.Ru» підтвердило джерело в космічній галузі. «Ми знаємо, що пуск« Канопус »буде не в 2018, а в 2019 році. Багато в галузі ще на початку року знали, що в цьому році вони не полетять », - пояснило джерело.

За його словами, проблеми дійсно можуть бути пов'язані з імпортозаміщенням, бо супутники «Канопус» створюються ВНІІЕМ спільно з британською компанією Surrey Satellite Technology Limited. Контракт про співпрацю, в рамках якого британці постачали в Росію обладнання та програмне забезпечення, був підписаний ще в 2007 році.

«Проект« Канопус »був в принципі зав'язаний на SSSTL, і у мене є відчуття, що вся ця історія з Британією, що розвивається останні півроку, могла на це якось вплинути», - припустив співрозмовник видання.

Тим часом проблема з імпортозаміщенням - цілком реальна для російського супутникобудування. Інше джерело в космічному відомстві розповіло виданню про як мінімум одну космічну місію в рамках наукової програми, яка відкладається через проблеми з іноземними комплектуючими.

«Причина неготовності дійсно пов'язана з тим, що ми не можемо купити на Заході [комплектуючі]. А розробка російського аналога вимагає додаткового часу, і через це зміщується дата запуску, - розповіло джерело. - Коли апарат проектували, вважали, що цю деталь розробляти не треба - є готова, яку можна купити. Зараз же виникає ситуація, коли фірма-постачальник відмовляє.

І не залишається іншого виходу, крім як зробити деталь самим. Але коли ви приходите на наше підприємство, там кажуть: «Звичайно, ми це зробимо, але нам знадобиться час».

При цьому проблема імпортозаміщення успішно вирішується в тих випадках, коли нові космічні місії починали розроблятися вже в умовах санкцій і в них закладалася можливість заміни іноземних комплектуючих вітчизняними, пояснило джерело.

Влітку 2016 року стало відомо, що «Роскосмос» витратить 260 млн руб. на дослідження можливостей імпортозаміщення в сфері створення електроніки для ракетно-космічної техніки. Про це свідчили дані конкурсних документів, опублікованих на сайті держзакупівель. Максимальна ціна контракту становила 259,5 млн руб., Термін виконання - до 25 листопада 2020 року.

У документації говорилося, що метою робіт стане «забезпечення імпортозаміщення електронно-компонентної бази іноземного виробництва для застосування в ракетно-космічній техніці подвійного і цивільного призначення».

Як повідомляв в квітні «Комерсант», уряд Россііпредпісало двом державним корпораціям - «Роскосмосу» і «Ростатому» - тимчасово заборонити підписання юридично зобов'язуючих документів з компаніями з країн, які раніше ввели санкції відносно Росії. Доручення було підписано віце-прем'єром Дмитром Рогозіним.

Повідомлялося, що такі документи буде можливо оформити «тільки в разі прийняття політичного рішення», при цьому доручення не поширюється на вже діючі контракти або угоди.

У «Роскосмосі» відмовилися прокоментувати наявність такого доручення. Відомо, що Держдума планує розглянути в першому читанні проект про заходи у відповідь Росії на дії США 15 травня.

Однією з головних причин критики «Роскосмосу» в останні роки стали аварійні пуски. Так, аварійним став другий пуск «Союзу» 28 листопада 2017 року. Тоді ракета-носій «Союз-2.1б" з розгінним блоком «Фрегат» не змогла вивести в космос гідрометеорологічний супутник «Метеор-М» №2-1, а також 18 малих космічних апаратів, в т. ч. «Бауманец-2» і 17 супутників зарубіжних партнерів з Німеччини, Канади, Норвегії, США, Швеції та Японії.

Висновки комісії збіглися з висловленими раніше припущеннями про те, що причиною аварії став перший запуск «Фрегата» з нового космодрому і помилки, що закралися в алгоритм виведення.

26 грудня 2017 року з космодрому «Байконур» був запущений ангольський супутник AngoSat-1. Після того як зв'язок з апаратом обірвалася, він був переведений в сплячий режим. 23 квітня сторони офіційно визнали втрату AngoSat-1. Пізніше стало відомо, що РКК «Енергія» розробить новий телекомунікаційний супутник AngoSat для Анголи замість загубленого.

При цьому вартість робіт по новому апарату складе більше $250 млн: з них $121 млн покриє страховка, а решту коштів корпорації доведеться шукати самостійно.