Мільйонер родом з Тернопільщини: Що відомо про нового голову Нацбанку Смолія

10 місяців знадобилося Якову Смолію, який родом із с. Вербовець, Лановецького району на Тернопільщині, аби перейти з посади виконуючого обов'язки голови НБУ до повноцінного керівника центрального банку країни. 15 березня 2018 року 247 депутатів затвердили пропозицію президента про призначення пана Смолія на цю посаду. Про це пише ВВС Україна, передають Патріоти України.

Перед цим Верховна Рада проголосувала за відставку попередниці Якова Смолія на посаді голови НБУ. Рішення підтримали 342 депутати. Майже стільки ж - 349 - свого часу голосували за призначення Валерії Гонтарєвої на цю посаду.

Перед своїм звільненням пані Гонтарєва заявила, що вважає свою місію на посаді голови НБУ "повністю виконаною, тому що реформи зроблено". Яків Смолій у своїй вступній промові заявив, що "принципово підтверджує курс реформ".

Видання зібрало інформацію про те, де працював і чим володіє новий голова НБУ.

Декларація: долари і дивіденди

Згідно із декларацією за 2017 рік, загальний дохід Якова Смолія склав 15,2 млн грн. Проте заробітна платня, яку він отримував як заступник голови НБУ, склала лише 15% цих доходів - 2,3 млн грн.

Хоча за рік зарплатня пана Смолія зросла на 480 тис. грн, його загальні доходи зменшилися. У попередній декларації за 2016 рік загальний дохід Якова Смолія становив 18,6 млн грн.

Левову частку доходів пана Смолія у 2017 році становили:

дивіденди - 5,4 млн грн,

відсотки за депозитами - 4,8 млн грн,

дохід від передачі в оренду - 2,5 млн грн.

Як і Валерія Гонтарєва, Яків Смолій віддає перевагу заощадженням у доларах. На рахунку в "Укрексімбанку" у нього майже 4 млн доларів, а у "Райффайзен банк Аваль" - 4,5 тис. доларів.

Найбільший гривневий депозит у майже 6 млн грн Яків Смолій тримав у "Дельта Банку". Після банкрутства банку він отримав 200 тисяч від Фонду гарантування вкладів. Решту, як пояснював сам пан Смолій в одному з інтерв'ю, він сподівається отримати, коли будуть повністю реалізовані активи банку.

"Це втрата. І я не міг вдіяти нічого іншого, як і всі інші вкладники "Дельти", - розповів заступник голови НБУ виданню "Лівий берег" у червні 2017 року.

Доходи від оренди також є з чого отримувати: у декларації Якова Смолія багато земельних ділянок та об'єктів нерухомості, - переважно, офісних приміщень.

У декларації за 2017 рік Яків Смолій також задекларував житловий будинок у понад 654 квадрати, будинок сімейного відпочинку у 280 квадратів і апартаменти у понад 177 кв м. Його дружина має квартиру у понад 223 кв м.

Кар'єра: математик, програміст, банкір

Трудовий шлях 57-річного Якова Смолія не можна назвати кар'єрою банкіра, хоча саме банківській системі він присвятив левову частку свого робочого часу.

Математична освіта у Львівському університеті, а також досвід інженера-програміста у Тернопільському фінансово-економічному інституті і на заводі "Оріон" дозволили йому у 1991 році потрапити до Тернопільського обласного управління НБУ, де він пройшов посади від провідного інженера до заступника керівника управління.

Від 1994 майже такий самий шлях - із технічних до керівних посад - Яків Смолій пройшов і у банку "Аваль". Прийшовши на посаду начальника управління автоматизації, у 2005 він залишив банк на посаді заступника голови правління.

Очевидно, саме тоді Яків Смолій став доларовим мільйонером. У 2005 власники "Авалю" продали його австрійській групі Raiffeisen за понад мільярд доларів. Оскільки усі керівники банку були і його акціонерами, після продажу своїх акцій Яків Смолій отримав певну частку доходів, що мали б обчислюватися мільйонами доларів, пише "ВВС".

Водночас сам він цю суму не озвучував. Причини надзвичайно успішної діяльності і продажу банку коментував стисло - "сам у себе не вкрадеш".

У 2006 році колишні власники "Авалю" зареєстрували новий банк - "Престиж", і у тому ж році продали його ще одній австрійській групі - Erste. Проте певні проекти "Престиж-групи" - страхування, аграрний бізнес - розвивалися окремо.

В офіційній біографії Якова Смолія 2006-2014 роки припадають на роботу на посаді директора з питань банківського бізнесу товариства "Престиж-груп".

Після приходу до НБУ на посаду заступника голови банку у квітні 2014 року, Яків Смолій курував діяльність платіжних систем, безготівкові розрахунки, політику Нацбанку у сфері ІТ. Під його керівництвом були Банкнотно-монетний двір та Державна скарбниця України.

У жовтні 2016 він став першим заступником Валерії Гонтарєвої, і після її заяви про відставку від 11 травня 2017 року виконує обов'язки голови НБУ.

В одному з небагатьох інтерв'ю за цей час Яків Смолій заявляв, що не спілкувався із пані Гонтарєвою під час її відпустки, і що за його інформацією, вона у цей час перебувала за межами України.

Контекст: МВФ, борги і інфляція

Президент зробив подання щодо кандидатури нового керівника НБУ 18 січня - напередодні своєї поїздки на Всесвітній економічний форум у Давосі, а також перед тритижневою перервою у сесійних засіданнях парламенту.

Про факт подання схвально відгукнулася голова МВФ Крістін Лагард після зустрічі з українським президентом 25 січня. На її погляд, "призначення робить голову НБУ повністю незалежним та призначеним на тривалий термін".

Попередній голова НБУ Валерія Гонтарєва ще у квітні минулого року подала у відставку і відтоді перебувала у неоплачуваній відпустці. Так само у квітні минулого року Київ отримав і останній транш від МВФ.

Нацбанк без голови: півроку не межа?

Аби відставка Валерії Гонтарєвої була офіційно затверджена, вона мала відзвітувати про свою діяльність у парламенті.

За час, коли Яків Смолій виконував обов'язки голови Нацбанку, Київ не отримав жодного траншу від МВФ, який заявив про стурбованість тим, що реформи в Україні уповільнилися. Втім, серед претензій фонду зауважень до НБУ немає.

Нацбанку не вдалося утримати зростання цін у запланованих межах - на кінець 2017 реальна інфляція перевищила прогноз НБУ майже на 6%.

У перший місяць року центральному банку також довелося терміново реагувати на суттєве падіння курсу гривні.

Щоб приборкати зростання цін, НБУ пішов на жорсткі заходи - облікову ставку було одномоментно підвищено до 16% (із попередніх 14,5%). У банківському і експертному середовищі оцінили цей крок як досить неочікуваний, але ефективний.

Підвищення облікової ставки зазвичай означає подорожчання усіх кредитів в економіці, яка й без того зростає досить кволо. Проте одразу після цього гривня почала зміцнюватися, і Нацбанк навіть відновив купівлю доларів на міжбанку.