Нахабство без меж: Тарифи та шахрайство, або як обдурюють українців, - блогер

Негативні пророцтва щодо розвитку подій в Україні мають тенденцію ставати реальністю набагато швидше та частіше, ніж пророцтва позитивні. Так, на початку лютого справдилося чергове негативне пророцтво екс-міністра ЖКГ Олексія Кучеренка щодо підвищення тарифів на тепло та гарячу воду, яке, за його прогнозами, мало відбутися тоді, коли значна частина населення розраховуватиметься із надавачем послуг на підставі даних лічильників, встановлених в оселях та будинках, повідомляють Патріоти України з посиланням на uainfo.org

Нацкомісія з регулювання енергетики затвердила нові тарифи на опалення і гарячу воду для «Київенерго». Вони зростуть приблизно на 12% порівняно з нинішніми. Тариф на теплову енергію, її виробництво і транспортування затверджено на рівні 594,03 грн/Гкал (без ПДВ). Це на 62,93 грн більше, ніж тепер. Найцікавіше, що нові ціни встановлюються лише для будинків з лічильниками! Навіть повному бовдурові зрозуміло, що жодної різниці у вартості виробництва і транспортування теплової енергії для будинків, де немає лічильників, та тих, де вони є, - не існує. Це звичайне шахрайство, але зведене до нормативних актів.

І в цьому немає нічого дивного, бо сама комісія, що затверджує тарифи, з'явилася з порушенням чинного законодавства. Оскільки створена вона указом президента, в повноваженнях якого відповідно до чинної Конституції немає жодної згадки про можливість створення нових органів виконавчої влади. Це прерогатива Уряду.

Здавалося б, це елементарно виправити. Але не так сталося, як гадалося. Громадська організація «Публічний аудит» оскаржила у Вищому адміністративному суді України Укази Президента України про створення Національної комісії, що здійснює регулювання у справах енергетики та комунальних послуг. Зробила вона це на підставі того, що з 21 лютого 2014 року була в черговий раз змінена Конституція і президент втратив можливість, яку надавала стаття 106 щодо формування та регламентації центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Конституції України (в редакції від 21.02.2014) питання утворення, реорганізації та ліквідації міністерств й інших центральних органів виконавчої влади належать до компетенції Кабінету Міністрів України. Але ВАСУ відмовився розглядати цей позов. Тоді ГО «Публічний аудит» звернулася до Верховного Суду України з проханням переглянути судове рішення Вищого адміністративного суду України, який відмовив представникам громадськості у відкритті провадження в справі, що стосується визнання незаконними указів Президента України про створення Національної комісії, що здійснює регулювання у справах енергетики та комунальних послуг. Але й там підтримки не знайшлося, і позов спрямували до Європейського суду.

Якщо Україна справді рухається до Євросоюзу, а не лише декларує побудову правової держави з капіталістичним економічним устроєм, то саме час звикати до переваг та недоліків подібного вибору та вчитись їх використовувати. Зокрема вчитись використовувати інструментарій, що надає європейське судочинство.

Які можливості отримають українці, якщо виграють в Європейському суді?

По-перше, визнання НКРЕКУ організацією, що створена в незаконний спосіб, робить всі її рішення такими, що не мають юридичної сили. Відповідно, всі затверджені нею тарифи також автоматично визнаються незаконними.

По-друге, на підставі цього ж рішення всі домогосподарства України мають негайно припинити всі платежі, які сформовані надавачами послуг за встановленими та узгодженими з НКРЕКУ тарифами, та звернутися до суду з позовними заявами проти як керівництва НКРЕКУ так і надавачів послуг з вимогою повернути всі кошти, отримані в незаконний спосіб, та ще й сплатити штрафні санкції у розмірі не меншому ніж облікова ставка НБУ за весь термін, який компанії постачальники послуг користувалися грошима громадян.

По-третє, у випадках, коли надавачі послуг не зможуть виконати ці вимоги за рахунок наявних коштів (з поточних рахунків чи депозитів), компанії мають визнати банкрутами, позовні вимоги громадян мають поширюватися на їх майно. Таким чином є можливість завдяки винятково правовим та ринковим механізмам повернути компанії - постачальники послуг у сфері ЖКГ у власність місцевих громад та держави. Чому держави? Бо кожного дня збільшується сума, яку отримають надавачі послуг завдяки системі субсидій. А субсидії - це кошти бюджету. Тому держава може розраховувати на такі самі умови повернення незаконно отриманої вигоди надавачами, як і громадяни. Саме тому власність збанкрутілих компаній буде належати і громаді, і державі.
А от як потім ділити цю власність, це вже окреме питання, і поки немає рішення суду, обговорювати його, вважаю не варто.

Чи може бути рішення Європейського суду не на користь українців? Так. Безумовно може. І це стане найяскравішим свідченням того, що наші внутрішні проблеми нема кому вирішувати окрім нас самих. Але в цьому також є позитивний момент: коли нема надії на зовнішню допомогу, дехто впадає у відчай, а дехто розуміє необхідність згуртовуватись з однодумцями та разом долати перешкоди.
Марно сподіватися на ласку зовнішніх арбітрів чи інші дива, які дозволять розв'язати все, що українці роками чи, навіть, десятиріччями та сторіччями не збиралися і не спромоглися розв'язати самі.

Тим часом, є приклади підтримки і в українських судах позиції громадян. Так, Окружний адмінсуд Києва визнав незаконним і недійсним з моменту прийняття постанови Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг, від 26 лютого «Про встановлення тарифів на електрику, що відпускається населенню». За рішенням суду, постанова незаконна, оскільки, відповідно до чинної на момент її прийняття редакції частини 2 ст. 12 Закону «Про електроенергетику», повноваження щодо встановлення тарифів були тільки в НКРЕ.

При цьому такі повноваження були надані вже НКРЕКП тільки Законом від 4 червня поточного року, який набув чинності 16 липня. Таким чином цей орган в лютому просто не міг приймати подібне рішення. Відповідно, постанова НКРЕКП №583 від 3 березня 2015 року, про поетапне підвищення тарифів ухвалена з перевищенням владних повноважень, а тому визнається судом незаконною та недійсною з моменту її ухвалення. Відповідно, якщо цю ухвалу не скасує суд вищої інстанції, можна буде починати процес повернення коштів, які впродовж тривалого часу видурювали в українців завдяки незаконній постанові НКРЕКП.