Несподівано: Лукашенко погрожує Україні торговельною війною

Україна і ЄС припинили торгові консультації з Росією. У підсумку з 1 січня 2016 року разом з початком дії зони вільної торгівлі з ЄС Україна втрачає умови зони вільної торгівлі з РФ. Крім того, Москва з Нового року вводить щодо Києва ще й продуктове ембарго. Відповідь на дії РФ Україна ще не виробила. Разом з тим, не виключено, що до російських санкцій може приєднатися і Білорусь. Хоча, на думку експертів, конфлікт між Києвом і Москвою Мінськ може використати як привід для "торгів" по зняттю перешкод у двосторонніх відносинах з Україною. Про це пише видання Апостроф, передають Патріоти України.

Київ, Москва і Брюссель згорнули консультації з торговельних питань у зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2016 року економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.

Переговори по цій темі на тристоронньому рівні тривали майже 2 роки. Останній їх раунд безрезультатно завершився в Брюсселі 21 грудня. Україна і ЄС категорично відмовилися коригувати свою позицію з приводу умов зони вільної торгівлі (ЗВТ).

Київ і Брюссель вважають, що побоювання Москви з приводу негативного впливу ЗВТ між Україною та Євросоюзом на російський ринок абсолютно безпідставні. "Як вже було заявлено на початку переговорів і підтверджено минулого тижня головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (між Україною та ЄС, - ред) не може бути змінена ні прямо, ні опосередковано", - заявила за підсумками зустрічі єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що сенсу продовжувати дискусію вже немає: "Ми тепер не бачимо підстав продовжувати міністерські переговори. Що стосується експертних консультацій, то це питання поки відкрите".

Втім, як повідомило джерело в уряді, ймовірність продовження консультацій на експертному рівні також практично нульова. "Це було можливо, якби Росія не вводила обмежень", - зазначив співрозмовник видання.

У результаті Росія щодо України з 1 січня призупиняє дію умов вільної торгівлі, встановлених договором про ЗВТ СНД у 2011 році, і вводить до серпня 2016 року продуктове ембарго. При цьому Москва до кінця року має намір удосконалити механізм контролю над транзитом українських товарів до країн Євразійського економічного союзу, зокрема, до Казахстану.

Через територію Росії транзитні вантажі будуть слідувати під посиленим конвоєм, щоб українські товари не осіли на російському ринку. Про це повідомив перший віце-прем'єр РФ Ігор Шувалов.

Які відповідні заходи застосує Україна - поки не ясно. Київ вважає, що дії Росії порушують договір про ЗВТ СНД, який не передбачає припинення умов вільної торгівлі стосовно однієї з країн-членів. Таким чином, враховуючи, що останнім часом український уряд декларує позицію про дотримання всіх двосторонніх міжнародних договорів, очікувати, що відносно Росії Україна також призупинить дію ЗВТ СНД, підстав немає.

Разом з тим, на думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Ангели Бочі, в якості відповіді Україна може скористатися ст. 21 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка дозволяє вводити захисні заходи з метою дотримання безпеки.

"21-а стаття ГАТТ, яка дає право здійснювати будь-які дії, які Україна вважає необхідними для захисту інтересів своєї безпеки. Тобто, навіть незважаючи на повну лібералізацію торгівлі, держави мають право застосовувати обмежувальні заходи, чим Україна і може скористатися", - зазначила Ангела Бочі.

Вона нагадала, що саме на цю статтю ГАТТ в основному і спираються держави-члени СОТ, коли йдеться про санкції: "Наприклад, вона застосовувалася під час торговельних обмежень з боку ЄС та інших розвинених країн по відношенню до колишньої Югославії в 1991 році".

Відповідно ембарго також цілком може бути застосоване, оскільки воно буде вводитися згідно закону про накладення санкцій. "Російські погрози про введення ембарго проти українських товарів з 1 січня отримають дзеркальну відповідь української влади.

На кожне російське рішення про введення ембарго проти України буде аналогічне українське рішення про введення ембарго проти Росії", - ще 23 листопада попередив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

Крім Росії, невдоволення початком дії ЗВТ України та ЄС висловила і Білорусь. 21 грудня на засіданні вищої Євразійської економічної ради президент цієї країни Олександр Лукашенко заявив, що зона вільної торгівлі між Україною та ЄС є викликом для всього СНД.

"Не тільки у Росії, але і у всіх нас є певна стурбованість з цього приводу ... Може скластися ситуація, коли товар України буде заміщений товаром ЄС - а їх продукція хлине на нашу територію", - пояснив Лукашенко.

"Торговельні відносини між Україною та Білоруссю розвиваються не найкращим чином, особливо після введення Україною митного збору в розмірі 39,2% на ряд продуктів з РБ з 20 січня 2016 року, як відповідь на застосування білоруською стороною дискримінаційних заходів по відношенню до українського експорту.

Тому є ймовірність того, що Білорусь може ввести, як і Росія, додаткові обмежувальні заходи на наш експорт з наступного року", - вважає Бочі. Вона не виключила, що Білорусь може використовувати дії Росії для того, щоб почати торги для зняття Україною обмежень на білоруські товари.

Від інших членів СНД на сьогоднішній день ніяких заяв з приводу введення будь-яких обмежень у торгівлі з Україною через початок дії ЗВТ з 1 січня 2016 року не звучало.