Реформа вкусила сама себе за хвіст: На українців чекає чергове подорожчання електроенергії

Із 1 березня подорожчає електроенергія для населення. Це п’ятий етап зростання тарифів. До 100 кВт необхідно заплатити 0,90 грн замість 71,4 коп. Від 100 кВт електроенергія коштуватиме 1,68 грн. 70% споживачів тепер платитимуть за світло за максимальним тарифом, каже співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями з цього приводу.

Після п’ятого етапу тарифи стануть економічно обґрунтованими? Не стануть. Економічно обґрунтований тариф – 2,32 гривні за кіловат. Такі цифри називає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

Більше підвищення цін на електроенергію не буде? Сподіватися на це не варто. 2,32 гривні – це натяк, що електрика для населення дорожчатиме. Реформа не досягла своєї мети. Тарифи підвищували, щоб зняти перехресне субсидіювання. Це коли високі тарифи для промисловості перекривають відносно низькі ціни на електрику для населення. Західні кредитори вимагають подолати субсидіювання. Для цього треба буде або зменшити ціни на електрику для промисловості, або підняти для населення.

Чому реформа не досягла мети? Причин багато. Основна – занепад економіки та складний стан паливної енергетики. Національна валюта девальвувала. Через це неможливо далі піднімати тарифи. Прийняли низку неправильних рішень. Запровадили систему “Роттердам плюс”. Ціну вугілля враховували у тарифі на електроенергію для теплових електростанцій. Це потягло суттєве подорожчання оптових тарифів. Щоб повністю ліквідувати перехресне субсидіювання, слід швидкими темпами піднімати тарифи для населення. Але українці вже не можуть платити. Грошей немає. Ідуть по субсидії. Таким чином перекладемо тарифи на державний бюджет. Знову піднімати тарифи для промислових споживачів? Уже немає куди. Замкнене коло. Реформа вкусила сама себе за хвіст.

Коли економіка погано працює, зростає собівартість виробництва всього. Не тільки електричної енергії. Тарифи, навіть попри їхнє підвищення, за цінами не встигають. Що з тим робити, незрозуміло. Піднімати їх ще – значить загнати проблему в глухий кут, бо споживачі не платитимуть. Не піднімати і залишити, як є – матимемо знову перехресне субсидіювання. Щоб вийти із цієї ситуації, потрібна стабільна економіка. Слід підвищити реальні доходи українців. Тоді можливий поступовий вихід із ситуації.

Раніше був розподіл щодо вартості: до 100 кіловат, від 100 до 600, понад 600. З березня середню ланку прибирають. Для чого? Щоб люди більше платили за електроенергію. Це цинічне рішення регулятора. Рано чи пізно питання про чергове підвищення тарифів для населення постане. Але це буде дуже непопулярне рішення. Матиме суттєві наслідки для уряду і регулятора. Влада у нинішніх умовах навряд чи швидко на нього наважиться.

Чи слід очікувати, що прийдемо до єдиної ціни? Про єдиний максимальний тариф для всіх поки що не йдеться. Тут маємо радянську систему. За кордоном це працює навпаки: більше споживаєш електрики – менше платиш. Стимулюють споживання електроенергії. До вугільної кризи у нас такий підхід теж був би логічний. Попередній уряд пропонував відмовитися від газу. Електрика була альтернативою. А тепер маємо проблеми з вугіллям. Вимальовується дефіцит електричної енергії в об’єднаній енергосистемі.

Платежі у тих, хто користується електроопаленням і газом, зрівняються? Якщо немає двозонного лічильника, платіжки будуть космічні. Позитивний момент – менше ставитимуть бойлерів у квартирах. Це зменшить навантаження на електромережу. Якщо у 16-поверхівці у кожній квартирі встановити електробойлер, може не витримати трансформатор. Якийсь час до цього йшло. До підвищення тарифів користуватися бойлером було вигідніше, ніж оплачувати гарячу воду. Але мережі можуть не витримати. Уже зараз у часи пік у “хрущовках” напруга сягає 180 вольт при проектній 220. Це значить, що електроприлади створюють надмірне навантаження на мережі. Електричне опалення встановлене переважно у приватному секторі. Воно і так дороге.

Попит на електрокотли, бойлери падатиме? Ні. Ситуація буде п’ятдесят на п’ятдесят. Є питання комфорту. Буває на місяць і більше вимикають гарячу воду. Трапляються аварії. Люди сидять без води. У таких випадках економія відходить на другий план. Будуть ті, хто платитиме більше за комфорт. Але бойлер і електрокотел без двозонного лічильника ставити не вигідно.

Коли можливе чергове зростання вартості електрики для населення? Уряд максимально відтермінує це питання. Усе дорожчає. Люди не зможуть платити. Але підвищення тарифів неминуче. Усе залежить від курсу долара, домовленостей з кредиторами, стану економіки.

Криза з вугіллям тисне на ситуацію? Криза тільки в розвитку. Не знаємо, чим закінчиться. Якщо завтра блокувальники розійдуться, наслідки складатимуть сотні мільйонів гривень, які втратили металургійний комплекс, Укрзалізниця. Погіршилися справи у ТЕС і ТЕЦ, переведених на газ. Якщо вугілля припинять везти за ціною 1730 гривень, імпортуватимуть дороге. Платитимемо під 3 тисячі гривень. У тарифі 80 відсотків – це паливно-вугільна складова. Тому він підвищиться вдвічі для ТЕЦ. Через це збільшиться оптова ринкова ціна. Це посилить диспропорцію на паливно-енергетичному ринку або підніме ціни для споживачів. Тоді владі доведеться вирішувати: кому піднімати тарифи – населенню чи промисловості. Останнє буде нелогічним. Регулятор оголосив намір – з початку року зменшити тарифи на 15 відсотків. З 1 лютого підняли на 2 відсотка.

Теперішні тарифи на електрику на рівні з Європою? Німці платять 7 гривень за кіловат. У Росії, Казахстані теж вищі тарифи. Маємо номінально низькі тарифи. Але тут важливо інше – порівнювати ці тарифи з реальними доходами населення.

Також нагадаємо (за інформацією однієї політичної партії) щодо Роттердам плюс: що це і чому не працює? І як з кишень українців викачали 15 мільярдів гривень, змушуючи платити європейські ціни за вугілля з ОРДЛО?