"У США усе було б набагато довше і поблизу не було б кафе": Блогер розповів про приємний досвід спілкування із "українськими бюрократами"

Черга з 12 осіб пройшла приблизно за 20 хвилин, а чиновник, побачивши іноземця, заговорив із ним англійською.

Українські чиновники приємно здивували американця. Фото: Фейсбук.

"Нещодавно мені знадобилося продовжити посвідку на проживання в Україні. Я розповів про це своїй дівчині. Вона відповіла поглядом, в якому чітко читалося: "Ох, щасти, запасись терпінням". І, проводжаючи з квартири, помахала вслід, співчутливо всміхаючись", - пише американський блогер Пітер Сантенелло на своїй сторінці у соцмережі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Україна — країна, відома як бюрократичне жахіття. Тут існують мільйон відомств лише для того, щоб перекладати папірці, вимагати довідки, брати хабарі і тягнути час. Тому я вирушив до держустанови, дуже занизивши планку очікувань, приготувавшись вбити там як мінімум половину, а то й весь день.

Піднявшись на ескалаторі на верхній поверх торговельного центру, відзначив про себе, що це дивне місце для видачі документів. Проходячи повз численних магазинів одягу, я все чекав, коли ж атмосфера стрімко зміниться на більш застарілу і гнітючу. Я уявляв собі миготливе і тьмяне неонове світло, важкі погляди бабусь спідлоба, відбиту плитку і звуки радіо, що постійно викрикує щось не до ладу.

Я пройшов далі й побачив яскраве світло, що ллється із сусіднього коридору. Звернув праворуч і, здається, вперше побачив сонце цієї зими. Вражаюче освітлення і яскраві кольори застали мене зненацька. Я примружився, рятуючи очі. Це більше нагадувало інтер'єр магазину IKEA на стероїдах, ніж державну установу.

На мій подив, я опинився в потрібному місці. Подумав: гаразд, вони непогано попрацювали із зовнішнім виглядом, зі світлом, фарбою і покажчиками, але дочекаюся моменту, коли мені дійсно знадобляться їхні послуги. Легко пофарбувати приміщення, але усунути бюрократичні зволікання — це зовсім інша історія. І я чув про те, наскільки в Україні з цим непросто.

Отримавши свій номер, я зайняв місце в черзі — переді мною було 12 осіб. Ліворуч я побачив вітрину з тістечками — кафе. Праворуч від мене був ряд сидінь у національному стилі. Це місце заслужило найвищий бал за підбір кольорів: навіть маленькі кулі на різдвяній ялинці були золотистими і блакитними. Все навколо світилося або жовтим, або синім. Мені здалося, що я потрапив до роздягальні професійної спортивної команди.

Озирнувся уважніше: просторо, багато співробітників, є навіть невеликий дитячий куточок. Дістав камеру, щоб зняти відео. Дивно, але ніхто зі службовців не спробував мені перешкодити. В голові промайнули кадри: щоразу, коли я опинявся поруч із будь-якою державною установою, навіть із харківським метро, завжди знаходився хтось, хто підходив і велів прибрати камеру. Але не тут.

Черга з 12 осіб пройшла приблизно за 20 хвилин, і я опинився віч-на-віч із чиновником, який, усміхаючись, заговорив зі мною англійською. Я навіть зазирнув у телефон, щоб звіритися із GPS і переконатися, що перебуваю в Україні — так, так і є, неймовірно!

Відбитки пальців, підписи, фотографія, оплата — і я вільний. Комп'ютерний монітор був встановлений так, щоб відвідувач міг спостерігати за діями чиновника. Все минуло гладко і було чудово організовано.

Готову посвідку на проживання я зможу забрати через два тижні. Якби я вирішив порівняти це з роботою аналогічного відомства у США, то мав би визнати, що український досвід виявився набагато приємнішим.

У США:

1. Все було б не так швидко.

2. Там не було б кафе. А якби і була хоч найменша ймовірність, що воно там знайдеться, продукти в ньому продавалися б жахливі.

3. Там було б набагато більше божевільних людей.

Я знаю, що з одного цього конкретного випадку не можна судити про всю українську бюрократію. Може, це відділення у Києві було зразково-показовим. Я певен, гроші вимагають у багатьох подібних закладах. Але в даний момент я хотів би віддати належне тим, хто цього заслуговує.

Навіть якщо це лише мала частина того, що могло бути, я маю сказати, що в Україні є надія.

Завжди непогано, коли взаємодія з державою покращується, а не навпаки".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Удастся ли восстановить эвакуированное из Донецка производство "Кольчуг", - Михайло Жирохов

п’ятниця, 22 листопад 2019, 11:58

В такій складній сфері, як виробництво засобів радіоелектронної боротьби, дуже непросто очікувати якихось значних успіхів за малий термін. "Одним из весьма проблемных моментов стало наличие и эффективность средств радиоэлектронной борьбы (РЭБ). Хотя до...

"Уставшие от войны, будут оплачивать восстановление Донбасса разрушенного РФ, из своего кармана" - волонтер Донік

п’ятниця, 22 листопад 2019, 11:46

В ближайшее время, много кто сломается на вопросе войны и мира "любой ценой. Многие "ястребы" начнут поддерживать мирные инициативы власти в обмен на что-то. Потому что изменилась конъюнктура.Никто из мудрого наріда доведенного до зубожіння не хочет ду...