«Росія сама опиниться за залізною завісою»: Україна з Литвою поєднають «Шовковий шлях» з північним «Вікінгом»

Український уряд підписав меморандум із Литвою, що передбачає об'єднання проекту «Шовковий шлях» через Україну до Китаю з проектом «Вікінг» (вантажний потяг Іллічівськ-Мінськ-Клайпеда), у якому важливу роль має виконувати Білорусь. Завдяки цьому до зони вільної торгівлі в регіоні приєднаються країни Євросоюзу, передають Патріоти України з посиланням на Крим.Реалії.

Подія вже викликала нервову реакцію Москви, яка вважає таку асоціацію проявом антиросійської солідарності. Тим часом у Києві нагадують, що з 1 січня Росія припинила для України дію угоди СНД щодо вільної торгівлі та запровадила мита для «захисту внутрішнього ринку». Відповідно до указу російського президента, всі вантажоперевезення з України до країн Середньої Азії повинні здійснюватись тільки через визначені пункти на російсько-білоруському кордоні, в опломбованих фурах і вагонах.

У такій ситуації українська влада змушена шукати альтернативні шляхи: 15 січня з порту Іллічівськ через Грузію й Азербайджан рушив перший пробний поїзд до Казахстану й далі до кордону з Китаєм. Приєднатись до так званого транскаспійського маршруту пропонується Вільнюсу й Мінську – виникає можливість постачати вантажі до Азії через українські порти, тобто в обхід Росії. Йдеться, насамперед, про поїзд комбінованого транспорту «Вікінг», який пересуватиметься «від моря до моря» – територією Литви, Білорусі й України.

Ініціатори проекту обіцяють цікаві економічні перспективи: торік керівництво Клайпедського порту підписало низку меморандумів із китайською компанією China Merchants Group щодо організації транспортно-логістичних центрів у рамках «Шовкового шляху». Китайці хочуть придбати термінал і активно розвивати порт під глобальний транзит.

Експерт із питань енергетичної безпеки Станіслав Гусак давно говорить про необхідність транспортного коридору в обхід Росії. Реалізацію транскаспійського маршруту на новому рівні він вітає: «Я так думаю, що це дуже перспективний напрямок. Навіть скажу так: за цим проектом – майбутнє всього регіону. Інтерес до нього виявляють багато транснаціональних компаній, які, не сумніваюсь, із часом покриють величезну територію від Фінляндії і країн Балтії спочатку до Білорусі, а потім через Білорусь – до України й далі на Схід.

Загалом можна говорити про багато напрямків. Звичайно, насамперед залізниця як найзручніший вид вантажного транспорту. А в майбутньому – обов'язково нафтопроводи, газопроводи, тому що це, без перебільшення, може стати «дорогою торгівлі» на маршруті Схід-Захід без залучення Росії. Тому це дуже перспективно і принесе нашим державам багато чого корисного. Це навіть не очікування, а реалії, які досить легко лягають із прицілом у майбутнє. Інакше, як мені здається, вже не може й бути».

Фахівці звертають увагу на те, що в «антиросійському транспортному демарші» беруть участь як опоненти, так і союзники Москви. З одного боку – Литва, член Євросоюзу й НАТО, плюс Україна, яка принаймні туди прагне. Обидві держави однаково критично ставляться до агресивної політики Кремля. З іншого боку – Білорусь, де-факто майже найближчий партнер Росії, учасниця інтеграційної надбудови й організації Договору про колективну безпеку під московським протекторатом.

Проте, як каже Станіслав Гусак, в умовах повної непередбачуваності східного сусіда керівництво Білорусі все частіше буде заявляти про необхідність диверсифікації стратегічних сфер: «Тому що рано чи пізно Росія сама опиниться за залізною завісою – це лише питання часу, причому, найближчого. Не думаю, що буде 100-відсоткова економічна блокада.

Проте, все йде до того, що союзників у неї майже не залишиться. І якщо так станеться, то буде правильно. Принаймні, сумніваюся, що при такому розкладі Білорусь також захоче виконувати свої зобов'язання перед «центром». Настав час заявити про свої національні інтереси і працювати для народу, а не для Московії».

Проект «Вікінг» розпочався з ініціативи Литви, Білорусі й України 2003 року. Пізніше до нього приєднались Латвія, Естонія і Болгарія. Головний вантажний маршрут сполучає український порт Іллічівськ на Чорному морі через Мінськ зі станцією «Драугісте» в литовській Клайпеді на Балтиці. Шлях у понад 1700 кілометрів займає дві доби. Торік обсяг перевезень поїзда «Вікінг» перевищив 4 тисяч контейнерів, що на 50 відсотків більше за показники 2014 року. З виходом на новий рівень статистику планується суттєво відкоригувати.