Держава катів: військові Росії координують катування полонених на Донбасі – правозахисник

У підвалах, гаражах та собачих вольєрах утримують своїх заручників представники угруповань «ДНР» та «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Про це свідчать колишні полонені, опитані представниками правозахисної коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», повідомляють Патріоти України з посиланням на Радіо Свобода.

Майже 90% опитаних військових та кожна друга цивільна особа пережили катування. Водночас, заявляють правозахисники, після звільнення ці люди та їхні свідчення виявляються не потрібними державі. Однак нині при українських силових відомствах утворено три центри, які займаються, зокрема, документуванням та розслідуванням злочинів на окупованій території Донбасу, хоча більшості злочинців поки що загрожують хіба що заочні арешти.

Я досі перебуваю у розшуку в Україні, каже луганчанин Олександр Грищенко. Півроку він провів у полоні «ЛНР» – у приміщенні Східноукраїнського університету в Луганську. За словами чоловіка, його звинувачували у співпраці з українськими спецслужбами, били, зламали декілька ребер і грудну кістку. Окрім того, стверджує Олександр, він став свідком смерті від тортур двох полонених і сексуального насильства.

«Це не відбувалося безпосередньо у моїй присутності, але з цього, скажімо так, ніхто не робив секрету, – розповідає чоловік. – Одна дівчина неповнолітня, близько 15 років, за наказом штатного ката на прізвисько «Маніяк», була відправлена на передову для задоволення сексуальних потреб, скажімо так, сепаратистів, які там воювали».

Потрапивши у полон, Олександр Грищенко потрапив у список зниклих безвісти. Тож, коли він опинився на волі у грудні минулого року, то звернувся у райвідділ міліції, аби його з переліку виключили. Однак через місяць-півтора, коли чоловік намагався поселитись в хостел у Києві, міліція прийшла його затримувати: Грищенко досі офіційно перебував у розшуку.

«Я пояснив, що я в розшуку, бо я був у списку людей, що зникли безвісти. Вони зв’язались із керівництвом, сказали, що претензій не мають, але коли я повернувся до кімнати, то побачив, що там провели обшук», – зазначає чоловік.

Окрім цього випадку, говорить Олександр Грищенко, представники правоохоронних органів до нього не звертались.

Інший колишній полонений – волонтер із Житомирщини Володимир Грибан теж заявляє про тортури, зокрема, за його словами, перші п’ять діб полону представники «ДНР» тримали чоловіка у собачому вольєрі. Грибан розповідає, що після звільнення звертався до СБУ та МВС, зареєстровано кримінальне провадження, однак вперше як свідка його опитали через півроку після звернення.

Кожного другого цивільного у полоні катували сепаратисти – Матвійчук

Низка громадських організацій та ініціатив, що увійшли до правозахисної коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», презентували 27 листопада звіт за свідченнями жертв незаконних ув’язнень у зоні АТО, який вперше оприлюднили у Варшаві на нараді ОБСЄ. Під час дослідження активісти провели інтерв’ю із 165 колишніми полоненими угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Тортури застосовували до 86% опитаних військових і 50% цивільних полонених, 12% із катованих – жінки, зауважує представниця коаліції Олександра Матвійчук із «Центру громадянських свобод».

Ця практика настільки системна і масштабна, що це говорить про свідому політику катувати утримуваних людей

«Ця практика настільки системна і масштабна, що це говорить про свідому політику катувати утримуваних людей», – заявляє вона.

За словами правозахисниці, колишні полонені свідчать, що їх залучали до розмінування, ексгумації, прибирання приміщень після катувань інших заручників, важкої фізичної роботи. Також у звіті є свідчення про використання полонених у торгівлі людьми.

Крім того, практикувалися примусові інтерв’ю полонених російським журналістам, каже Матвійчук.

За словами співавтора звіту, представника омбудсмана Юрія Бєлоусова, на підконтрольній сепаратистам території Донбасу діє 79 незаконних місць утримання заручників.

40% «допитів» координували російські найманці і кадрові військові – Мартиненко

Умови утримання людей там не відповідають жодним міжнародним стандартам, у двох третинах таких закладів відсутня будь-яка медична допомога, зауважує аналітик Української гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко.

Водночас, там, де медики були наявні, зафіксовані випадки їхньої участі у тортурах – щоб привести жертву до тями і продовжити процес.

«І що стало для нас самих певною статистичною несподіванкою – у більш ніж 40% випадків усі допити і контроль над ними здійснювали на ключових постах або найманці із Російської Федерації, або люди, які називалися кадровими військовими російських збройних сил. – зауважує Мартиненко. – Ми можемо звинувачувати Росію в участі у воєнних та кримінальних злочинах».

В Україні наразі немає єдиної державної політики щодо ідентифікації воєнних злочинців і терористів, зазначає адвокат, координатор ініціативи «Prisoners of war UA Project» Олег Веремієнко. Керують катуваннями полонених одні і ті ж люди – їх близько десятка, каже він.

«Всі ці люди відомі, – вважає Веремієнко. – Будь ласка, опублікуйте їхні фотокартки, оголосіть винагороду за інформацію про терористів. Вони всі їздять, іноді навіть на підконтрольну Україні територію заїжджають, у них тут жінки і діти, їх упіймати – це просто справа часу».

Окрім того, зауважує він і про це говорять правозахисники у згаданому звіті, Україна мусить ратифікувати Римський статут, аби дати доступ до цих справ Міжнародному кримінальному суду в Гаазі.

Україна заочно засудила сімох російських найманців – військова прокуратура

Для того, аби міжнародні інституції могли розглядати ці справи, потрібно зібрати певну доказову базу, зауважує представник української Головної військової прокуратури Андрій Хоменко.

За його словами, два місяці тому при Генпрокуратурі створили управління із розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, яке займається збором таких доказів.

«Сьогодні встановлено понад дві тисячі осіб, які вийшли з полону, 465 осіб опитали і визнали потерпілими, – розповідає Хоменко. – Якщо встановлюються дані особи, яка вчиняла злочин, і зібрано достатньо доказів, то за процедурою спеціального розслідування ми відправляємо обвинувальний акт до суду, де відбуваються слухання щодо її заочного засудження».

Сьогодні таким чином засудили семеро російських найманців, каже він.

Окрім військової прокуратури, зауважує Хоменко, до документування свідчень про злочини на Донбасі, формування списків зниклих і полонених долучені також міжрегіональний центр при штабі АТО та об’єднаний центр при СБУ.

За даними МВС, на Донбасі зникло безвісти або потрапило у полон понад шість тисяч людей. Доля півтори тисячі з них сьогодні невідома.