Глобальні небезпеки: Як Трамп своєю заявою підбадьорив Путіна, - американський політолог

Заява Трампа про "російський" Крим пролунала під час вечері з лідерами G7 в межах саміту в Канаді, однак офіційного підтвердження ще не було. Трамп сказав, що Крим належить Росії вже на тій підставі, що всі люди там говорять по-російськи, використовуючи тим самим більш ранні твердження Путіна про русскій мір, зазначають Патріоти України.

Держдепартамент США вже дав зрозуміти, що, незважаючи на повідомлення про коментарі Трампа в Оттаві, позиція Вашингтона щодо Криму не змінилася. Але навіть у цьому випадку використання Трампом путінського аргументу небезпечне. Про це зазначив американський аналітик, в минулому ‒ спеціальний радник Державного департаменту США щодо СРСР Пол Гобл.

За словами Гобла, такі заяви не тільки підтримують уявлення Путіна про те, що мова визначає етнічну належність і, отже, має визначати громадянство, а й ігнорують теперішні реалії як у світі в цілому, так і на пострадянському просторі зокрема.

"Існує багато країн, населення яких розмовляє, наприклад, англійською або французькою, проте це не означає, що всі вони мають бути частиною однієї країни. Насправді, найчастіше країни, що говорять однією мовою, найбільше розходяться одна з одною.

На пострадянському просторі путінське уявлення про світ і його визнання Трампом спричиняє дві небезпеки. З одного боку, воно ігнорує той факт, що багато російськомовних громадян інших держав ототожнюють себе саме з ними, а не з Росією, і тому не повинні ставати жертвами окупації в ім’я їхньої спільності, заснованої лише на мові. Москва не має прав на російськомовних у Білорусі, на півночі Казахстану або в Україні, але Путін думає, що має таке право, а Трамп таким своїм зауваженням підбадьорює та стверджує його в цій думці," – розповідає аналітик.

Також експерт зазначив, що кремлівський лідер і надалі буде шукати слабкі ланки і будувати свої розрахунки на основі втрат.

"Зараз мене турбують два можливих сценарії: морська атака з Азовського моря і рух проти Молдови. Завдання Заходу у цьому випадку – збільшити потенційну ціну агресії, і робити це швидко і різко, а не повільно і поступово. Однією з причин, за якими Путін зміг продовжувати свої дії в Україні, є те, що Захід не наклав санкції відразу, а робив це повільно," – говорить Пол Гобл.