Головний біль для Москви: Російський учений спрогнозував обвалення Керченського мосту

Ще не побудований міст через Керченську протоку вже став головним болем російської влади.Спорудження вразливе з багатьох сторін і за кількома параметрами, заявив відомий радянський і російський гідробудівник, колишній директор ЛенГЕС (зводив комплекс захисних споруд Ленінграда від повеней), професор Юрій Севенард, повідомляють Патріоти України з посиланням на MK.ru.

За його словами, є два види небезпеки для майбутнього Керченського мосту. Перша стосується складних природно-кліматичних умов, які проектувальники Керченського мосту, судячи з усього, не врахували. В цьому регіоні висока сейсміка, відповідна 9 балам. Крім того тут складна геологія (щільні ґрунти, розташовані на 60 метрів нижче рівня води). Причому сейсміка при опорі на ці щільні ґрунти (тверді глини) не знижується. Коливаються саме глини, а не вищерозміщений слабкий шар.

"Коли буде стояти міст, ці коливання обов'язково будуть передаватися його жорстким палям. У підсумку під час землетрусу першою загубиться стійкість основного прольоту моста (від точки обпирання палі на глини - висотою близько 100 метрів)", - говорить учений. Крім того, за словами вченого, в цьому регіоні бувають дуже сильні ураганні вітри, які можуть призвести до аварійних ситуацій з машинами на мосту довжиною, нагадаємо, аж 19 км.

Плюс ожеледні явища - частий фактор в умовах зміни температур. Вітри, висока вологість, крижані дощі (але обледеніння може бути і без них) - все це небезпечно з точки зору ковзання транспорту. А утримувати без ожеледі міст з фермами (конструкціями) поверху практично неможливо: знизу металеві балки і залізобетонне покриття будуть підмерзати. ДТП самі по собі і на звичайних дорогах часто трапляються, а тут ризик збільшується в кілька разів.

До речі, є і третій вид небезпеки - льодохід. Свого часу за вказівкою Сталіна в цьому районі (тільки в іншому створі — ділянці води) був побудований залізничний міст в 1944 році. Його зруйнувало льодоходом, зазначив вчений. Севенард вважає, що найкраще було б зробити міст під водою, точніше ціле "гідротехнічне спорудження".

"Воно було б невразливо з точки зору сейсміки, зледеніння, падіння транспортних засобів з висоти і т. ін. Основна траса йшла б по земляному насипу (вона не боїться тиску льоду). Було б два водопропускних перерізи - щоб забезпечити проточність у берегів і зберегти водообмін, дати можливістьпроходити рибі і т.ін.) А два км. траси йшли б безпосередньо під водою", - зазначив учений.