"Я просто в шоці!": Українець, якого ФСБ записала у "організатори диверсії у Криму", розповів про себе

Українські журналісти поспілкувалися з Володимиром Сердюком, якого в російських ЗМІ охрестили організатором так званої "диверсії" в окупованому Росією Криму і нібито начальником розвідки 37-го батальйону 56-ї бригади Головного управління розвідки міністерства оборони України. Коментар Сердюка опублікований на сайті "Громадського ТБ", передають Патріоти України.

За його словами, єдина правда з озвученої росЗМІ інформації – це правильно написане прізвище та ім'я, а також те, що він дійсно служив в 37-му батальйоні. Який, до речі, ніякого відношення до Головного управління розвідки Міноборони не має.

"Я служив в 37-му батальйоні офіцером-психологом. Моїми обов'язками було говорити з людьми, боротися з "аватарами", оформляти СЗЧ (самовільне залишення частини). Ну і все. Ні до розвідки, ні до спецслужб я відношення не маю. Не мав і не маю. І не хочу, бо не володію ні знаннями, ні досвідом. Нісенітниця якась. Я ніколи не був начальником розвідки. Тільки сьогодні вранці дістався до інтернету і почитав все, що пишуть. Я зараз під враженням від усього цього. В шоці. Я нічого не організовував і нікого нікуди не відправляв. Я доброчесна людина. Не терорист, не роблю нічого. Живу собі і сім'ю годую. А тут прогримів на всю країну. Мені дзвонять, а я навіть не знаю, що коментувати. Тривожно за все це", – розповідає Сердюк.

Сердюк стверджує, що був демобілізований 30 вересня минулого року. Зараз живе в Києві і займається тим бізнесом, який залишив до війни: невеликим проектним бюро. "Женю (Євгена Панова – ред.) я знаю, у мене навіть є записи, коли я з ним спілкувався у зв'язку зі своїми обов'язками. Я не знаю, що він там розповів, але, очевидно, не по своїй волі. Ми з ним служили в один час, але призвали його раніше. Відповідно, він і звільнився раніше. Він же назвав ще двох бійців з нашого батальйону. Це Олексій Сандул та Олег Дмитренко. Олексій взагалі після осколкового поранення, у нього рука не працює. Він постійно по лікарнях. Олегу стільки ж, скільки мені через п'ятдесят років. Ну який з нього розвідник? З Євгеном ми спілкувалися час від часу, телефони є. Бачились на масових заходах нашого батальйону. Я знав, що він в Енергодарі. Влаштувався на роботу. Я порадів за нього", – розповідає Сердюк.

Крім того нісенітницею Володимир Сердюк вважає і те, в чому підозрюють Євгена Панова, з яким він свого часу служив. "Судячи з відео, спілкувалися з Женею, м'яко кажучи, не гуманно. На відео зрозуміло, що його били. Реакція якась загальмована. Помітні розходження. Навіть коли він називає моє прізвище, з паузами. Таке враження, ніби йому хтось диктує. А щодо того, у чому його звинувачують у мене в голові не вкладається. Ну де Женя, а де те, що йому інкримінують? Він патріотично налаштований, але у нього слабке здоров'я. Він коли ще до нас прийшов, було дивно, як його у військкоматі з таким здоров'ям пропустили. Але потрібно прикласти всі зусилля, щоб його звільнити", – говорить він.