"Ходив по мінних полях та під обстрілами": Вбитий у Києві боєць АТО не раз дивом залишався живим

Боєць АТО, екс-начальник розвідки 1 батальйону 54 омбр Сергій Олійник, якого п’яний чоловік зарізав ввечері 22 червня біля станції метро "Золоті ворота", не раз дивом залишався живим. Про це повідомили "Факти й коментарі", передають Патріоти України.

За словами товариша по службі бійця Юрія Щиріна, Сергій Олійник пішов добровольцем на фронт у 54 роки. Його позивний був "Вікінг". "Високий, широкоплечий, із басовитим голосом – дійсно вікінг. Ми познайомилися у військовому інституті під час навчання перед відправкою на фронт. Його неможливо було не помітити. Відкритий, доброзичливий, завжди виявляв ініціативу. Сергій вважав, що повинен бути в найгарячіших точках, тому що у нього є досвід – він військовий. У зоні АТО ми з ним служили в сусідніх бригадах. Були за десять кілометрів один від одного, але дізналися про це вже після демобілізації", – розповів він.

Згодом Олійник присвятив себе громадській діяльності – заснував Всеукраїнську профспілку ветеранів АТО. Олійник закликав ветеранів АТО об'єднуватися, щоб не відчувати себе самотніми. За словами друга загиблого Костянтина Шандибіна, Олійник часто був на Донбасі як волонтер.

"Я двічі їздив разом із ним, брав у нього інтерв'ю для документального фільму, над яким зараз працюю. Останній раз були на сході в кінці травня. Тоді Сергій взяв із собою сина Ярослава. Він вирушив у рідну бригаду і хотів познайомити сина зі своїм командиром. На площі в Щасті Ярослав грав на фортепіано. Послухати його музику прийшли десятки людей. Це було в прифронтовій зоні, але ні з Ярославом, ні з його батьком нічого не сталося. Згадую розповіді Сергія про те, як вони брали терикон у Мар'їнці. Цей терикон був дуже важливий. як спостережний пункт. Коли вони його взяли, ворог почав їх обстрілювати. Нашим треба було утримати терикон за всяку ціну – і вони це зробили", – розповів він.

Син загиблого зазначив, що батько в зоні АТО не раз дивом залишався живим. "Ходив по мінних полях, під "Градами" й артилерійськими обстрілами. Хто б міг подумати, що його вб'ють тут, у мирному Києві... Нашу поїздку в Щастя не забуду ніколи. Я радий, що був поруч із татом. Він був моїм найкращим другом. Завжди і у всьому мене підтримував і був для мене прикладом. Дуже принциповий. За все життя не дав жодного хабара", – розповів Ярослав.

Він зазначив, що після повернення з передової батько погано себе почував – у нього виявили пухлини на хребті. Вартість операції оцінили у три тисячі доларів. Олійнику навіть не дали інвалідність, хоча через пухлини у чоловіка постійно боліла спина і в будь-який момент у чотирьох хребцях могли виникнути тріщини. "Тато приходив додому і ледь не плакав від розпачу: бачив, що в країні нічого не змінюється. Навіть за інвалідність потрібно платити.