"Ми повинні пам'ятати, що в першу чергу ми всі українці": Що згадав і про що промовчав у своєму зверненні Порошенко - Atlantic Council

Цілком очікувано президент Петро Порошенко почав своє щорічне звернення до парламенту 6 вересня словами про єдність. Про це пише Катерина Крук на сайті Atlantic Council, передають Патріоти України.

"Під час триваючої агресії Росії проти України, коли військова загроза зі сходу кидає найскладніші стратегічні виклики, питання національної єдності і політичної консолідації є питанням життя і смерті для нашої країни", - сказав Порошенко. Він повторив цю думку багато разів під час своєї промови, ніби намагаючись переконати слухачів забути про свої розбіжності.

Основний зміст послання Порошенка полягає в трьох словах: мир, безпека і проведення реформ. Порошенко приділив велику увагу реформам в українській армії і планам на майбутнє, і оголосив, що пріоритетом на майбутній рік стане модернізація армії, в тому числі підвищення професіоналізму українських солдатів.

Україна витрачає 3% свого ВВП на військові витрати, і з чисто фінансових причин не може дозволити собі більше. Порошенко попросив депутатів затвердити закон, який дозволив би Україні повернути активи, вкрадені колишнім президентом Віктором Януковичем і його оточенням, і пообіцяв, що ці гроші підуть на потреби армії.

Президент наголосив на героїзмі і самовідданості громадянського суспільства і заявив, що підтримка з цього боку є ключовою умовою для створення сильної і незалежної армії. "Наша стратегічна мета - членство в НАТО", - сказав він.

На думку Порошенка, Україна може виграти війну тільки якщо створить сильну армію і максимізує свої дипломатичні зусилля. Порошенко вказав на виконання Україною принципів міжнародного права і всіх вимог Мінських мирних угод. Але висловлюючи подяку міжнародному співтовариству за підтримку, яку отримала його країна, він був більш стриманим і проявив менше ентузіазму, ніж в минулому році.

Говорячи про зовнішню політику, він розповів про мінливий політичний ландшафт в Європі. Відзначаючи зростання популярності в Європі партій правих і євроскептиків і зростаюче втручання Росії у внутрішні справи інших країн, він вказав на те, що сподіватися Україні потрібно на саму себе.

"Тісна співпраця з іноземними партнерами як і раніше важлива для нас, але ми повинні навчитися покладатися на самих себе". Не дивлячись на те, що він не приділив увагу відсутності прогресу в процесі виділення чергового траншу МВФ і введенні безвізового режиму з ЄС, його висловлювання про міжнародні відносини дали зрозуміти, що далеко не все гладко в міжнародному середовищі, і це впливає на відносини України з ЄС та Сполученими Штатами.

Порошенко продемонстрував набагато більш жорстку і рішучу, ніж раніше, позицію з питання Криму. У минулому році він лише згадав про окупацію Росією Криму поряд з російською агресією на сході. Цього року президент був набагато більш впевненим: "Крим був українським, Крим залишається українським, Крим буде українським".

Зміни в ступені рішучості президента не були випадковістю; вони показують, що Україна посилює акцент на кримському питанні і не змириться з анексією своєї території. Як сказав Порошенко: "Ми не будемо торгувати територіями за мир". Парламент не буде знову голосувати за спірними поправками до Конституції, які надали б велику автономію для сепаратистських республік на сході України, поки немає сприятливих умов для розгляду цього питання, сказав він.

Говорячи про економіку, Порошенко зазначив підйом українських ІТ технологій і виділив ряд успішних стартапів. Також він не забув згадати про важливість децентралізації та триваючої боротьби з корупцією. Крім того, він не упустив можливість заспокоїти співвітчизників, заявивши про те, що проблеми, пов'язані з запуском системи електронного декларування, носили суто технічний характер, і запевнивши їх у тому, що він повністю підтримує цю систему.

Одним з найбільш цікавих питань, піднятих Порошенко, було створення національної Української Православної Церкви. У червні парламент звернувся до Вселенського Патріарха Константинополя з проханням визнати і допомогти створити повністю незалежну православну церкву в Україні.

Хоча Порошенко говорив про це і раніше, він в перший раз згадав про можливість створення єдиної церкви під час офіційного звернення. Ця заява, яка отримала підтримку з боку ряду впливових українців, означає відкриття нового фронту президентської діяльності.

Створення національної церкви не є чисто релігійним питанням; це стосується пропаганди релігійних установ в Константинополі і внутрішньої дипломатії, а також питань національної безпеки і обмеження впливу Москви на українців через Московський патріархат.

Поряд з викладом основних міжнародних і внутрішніх проблем, Порошенко зробив спробу пробудити в слухачах відчуття відповідальності.

"Є моменти, коли ми повинні забути про розбіжності між нами, дивитися вище політичних бар'єрів і пам'ятати, що в першу чергу ми всі українці", - сказав він.