Не досить було скандалу з Siemens: Дві фірми з Нідерландів взяли участь у будівництві Керченського моста, - ЗМІ

Дві фірми з Нідерландів, стверджує голландська газета, поставили техніку для будівництва Керченського мосту. Компанії заперечують, що порушили санкції щодо Росії. Про це повідомляє Deutsche Welle, передають Патріоти України.

Варто було вщухнути скандалу навколо постачання турбін німецького концерну Siemens в анексований Росією Крим, як стало відомо про можливе нове порушення санкцій ЄС. Під вогнем критики виявилися дві невеликі фірми з Нідерландів. Як стверджується в розслідуванні нідерландської газети De Gelderlander, компанії надали для будівництва Керченського мосту машину для прокладки по дну моря важких труб, які згодом стали основою для опор моста.

Чи було порушення режиму санкцій?

За даними видання, компанія Вijlard Hydrauliek виготовила "найважливішу частину" цієї машини, а інша фірма - Dematec Equipment - зібрала її. На початку 2016 року, пише газета, обладнання передали Росії - спочатку воно знаходилося в Тамані, а згодом використовувалося при будівництві 19-кілометрового моста з Краснодарського краю в Крим.

Росія вирішила побудувати міст після анексії Криму навесні 2014 року. Запуск автомобільного сполучення заплановано в кінці 2018 року, а залізничного - в 2019-му. Санкції ЄС та США забороняють європейським і американським підприємствам інвестувати, продавати товари і вести бізнес в Криму. Зокрема, поставляти свою продукцію для використання в сфері енергетики, видобутку корисних копалин, туризму та інфраструктури Криму.

Обидві нідерландські компанії заперечують, що порушили режим санкцій. У відповідь на запит місцевих журналістів директор Dematec Equipment Дерк Ван ден Хойвел (Derk Van den Heuvel) заявив, що все відбувалося в рамках закону, оскільки будівництво відбувалося на території Росії, а не Криму. "Згідно з санкціями ЄС, ми не повинні перебувати в Криму, але в Росії можна", - цитує Ван ден Хойвела газета De Gelderlander.

Директор іншої компанії Марсел Бейлард (Marcel Bijlard) повідомив, що нічого не знав про те, що її продукція призначалася для будівництва Керченського мосту: "Ми лише надали комплектуючі замовнику в Нідерландах. Нічого більше".

Реакція уряду Нідерландів

Однак перша ж перевірка ставить під сумнів ці пояснення. Так, ще в 2015 році глава Вijlard Hydrauliek розповів журналісту нідерландської телекомпанії NimaRTV з міста Геннеп, що виготовив обладнання для підготовки фундаменту морських мостів, яке повинно було бути поставлено також і в Росію. За демонстрацією техніки спостерігали, як вказувалося в телесюжеті, російські бізнесмени.

Відразу після розслідування газети De Gelderlander уряд Нідерландів оголосив про перевірку законності участі обох компаній в будівництві Керченського моста. У прес-службі міністерства закордонних справ Нідерландів повідомили виданню, що влада країни "строго дотримується політики невизнання незаконної анексії Криму і не заохочує дії, спрямовані на узаконення нинішньої ситуації".

До таких дій, на думку Гааги, відноситься і будівництво Керченського моста. До розслідування ситуації приступила нідерландська адміністрація з питань податків і митниці (Belastingdienst), яка згодом передасть матеріали справи генеральній прокуратурі Нідерландів.

Така реакція влади країни цілком очікувана, вважає Тоні ван дер Тогт (Tony van der Togt), старший науковий співробітник Нідерландського інституту міжнародних відносин Сlingendael. На його думку, через катастрофу малайзійського "Боїнга" в небі над Донбасом в липні 2014 роки (у ній загинули майже двісті громадян Нідерландів) Гаага - в порівнянні з іншими європейськими країнами - дуже серйозно ставиться до дотримання західних санкцій проти Росії. Нідерландська влада значно менше підтримує "спроби бізнесу вести справи з РФ так, ніби нічого не сталося".

Чи будуть нові санкції ЄС проти Росії?

Те, що будівництво Керченського моста підпадає під санкції Євросоюзу, ще в 2016 році підтвердив Європейський суд у Люксембурзі. Розглядаючи позов до ЄС російського мільярдера Аркадія Ротенберга, чия компанія "Стройгазмонтаж" виступає головним підрядником будівництва моста, суд постановив, що проект є "підсанкційним", оскільки закріплює приєднання Криму до РФ, і, отже, підриває територіальну цілісність і суверенітет України.

З'ясувати, чи були інформовані західні компанії, які співпрацюють з Росією, про використання їхньої продукції при будівництві Керченського моста, складно. За словами Тоні ван дер Тогта, ймовірно, Вijlard Hydrauliek і Dematec Equipment дійсно не знали про всі деталі. Разом з тим, додає експерт, бізнес нерідко веде прибуткову діяльність в так званій "сірій зоні", коли не до кінця зрозуміло, легально це чи ні.

"Іноді компанії взагалі не цікавляться такими питаннями і дають своїм російським партнерам можливість робити зі своєю продукцією все, що заманеться. Щоб потім сказати: ми не знали, що це порушує режим санкцій, ми були не в курсі", - пояснює ван дер Тогт.

В Єврокомісії виданню повідомили, що контроль над дотриманням санкцій проти Росії є прерогативою країн-членів ЄС. І хоча Брюссель відстежує це питання, офіційно список порушників Єврокомісією не ведеться. Так, коли в липні 2017 року агентство Reuters повідомило про появу турбін німецької компанії Siemens в Криму, розслідування цієї справи вела влада Німеччини. Після чого Рада ЄС внесла до списку санкцій російські компанії і чиновників, відповідальних за транспортування турбін в Крим. Siemens тоді заявив, що нічого про це не знав.

Питання, чи будуть розширені санкції через скандал з нідерландськими компаніями, в Брюсселі поки не коментують. На думку Тоні ван дер Тогта, цей випадок, безумовно, викличе в ЄС дискусії про необхідність посилення санкцій. А розширення "чорного списку" ЄС буде надалі мати місце не тільки в зв'язку з будівництвом Керченського моста, але і через "обмеження судноплавства в українські порти Азовського моря, яке потягне за собою наслідки для європейських компаній".

Ще однією причиною для подальшого посилення санкцій, за висловом експерта, є розробка Росією газових родовищ на Чорноморському шельфі, який є морською економічною зоною України.