Не вірте зреченню політичних амбіцій Вакарчука. Святослав здатний знищити другий шанс Порошенка на президентство, - Доній

Відеозвернення рок-музиканта Святослава Вакарчука з приводу буцімто його президентських амбіцій не переконало громадського діяча Олеся Донія. На його думку, ролик є частиною політтехнологічної гри, як і саме соціологічне опитування, в якому фігурувало ім’я Вакарчука. Мета ж цієї гри – відтягнути голоси в опозиційних кандидатів на президентське крісло, стверджує Доній. Натомість політичний експерт Олександр Солонтай запевняє: з боку Петра Порошенка було б нерозумно залучати для таких цілей Святослава Вакарчука, адже той може здобути критичну більшість голосів. Патріоти України, із посиланням на Радіо Свобода, пропонують вам ознайомитися із міркуваннями експертів.

У своєму відеозвернення соліст рок-гурту «Океан Ельзи» та громадський діяч Святослав Вакарчук заявив, що не має стосунку до появи свого імені в нещодавньому соціологічному опитуванні. «Я ніколи не співпрацював із жодним політтехнологом, не обговорював з ними навіть гіпотетичні політичні плани. Ніколи не замовляв соціологічним компаніям дослідження на тему своїх президентських чи інших політичних рейтингів. Я ніколи не давав жодних обіцянок політикам чи бізнесменам і, чесно кажучи, з посмішкою ставлюсь до конспірологічних теорій, що, мовляв, мене хтось фінансує, веде, або хтось за мною стоїть», – сказав музикант.

Втім, громадського діяча Олеся Донія заява Вакарчука переконала геть у протилежному. Саму появу імені співака в опитуванні він називає політтехнологічним кроком.

«Це абсолютно хрестоматійний політичний передвиборчий виступ у рамках парламентської чи президентської кампанії. Очевидно, що цей текст написаний заздалегідь і прочитаний з суфлера, і там немає жодної відмови від висування кандидатом в депутати чи в президенти», – прокоментував відео Доній в ефірі «Ранкової Свободи».

Вакарчук має відтягти голоси від «патріотичної опозиції»?

Громадський діяч вважає, що поява Вакарчука в опитуванні автоматично робить його суб’єктом політичного життя в Україні. Посилаючись на попередні приклади з цього життя, він припускає, що це робиться умисно, аби відтягти частину електорату в опозиційних кандидатів.

«Найбільш такі аксіоматичні приклади політтехнологічних третіх сил в Україні: це приклад Марчука, який брав участь в альтернативній Кучмі групі так званої «Канівської четвірки», а потім віддав фактично свій електорат, свої голоси Кучмі, домігшись, що в другий тур не вийде більш небезпечний кандидат для Кучми Мороз. Це була допомога – вивести зручного кандидата Симоненка. Другий аксіоматичний приклад – це Сергій Тігіпко, який на себе відсовував ліберальний електорат для того, щоб він не створив реальну альтернативу Януковичу. Фактично він своєю «Сильною Україною» допомагав Віктору Януковичу та його приходу до влади», – нагадує Доній.

Він припускає, що схожа політична технологія буде використовуватися і на найближчих президентських виборах. «Найбільш реалістичним поки що кандидатом з числа патріотичної опозиції і небезпечним для Порошенка є Юлія Тимошенко. Зрозуміло, що влада зацікавлена в розпорошенні голосів патріотичної опозиції. І я думаю, що тут буде не лише один альтернативний кандидат», – впевнений громадський діяч.

Вакарчук «може впоратися з представницькою функцією», але не з управлінською

Натомість політичний експерт Олександр Солонтай не вірить у те, що Святослав Вакарчук діє в чиїхось політичних інтересах. На його думку, це фігура не того масштабу.

«Вакарчук абсолютно самостійний в ухваленні рішень, він не перебуває ні в залежності, ні в якомусь взаємозв’язку з Порошенком настільки, щоб Порошенко міг через нього реалізовувати якісь технологічні проекти», – переконаний Солонтай. Більше того – він припускає, що така маніпуляція була б ризикованою, адже Вакарчук здатен забрати частину голосів і в самого Порошенка.

«До президентських виборів ще понад рік, але вже сьогодні видно зниження позицій Порошенка. І поява такого кандидата, як Вакарчук, просто вбиває до кінця, на мою думку, шанс Порошенка бути президентом», – вважає експерт. Натомість, додає він, було б виправдано з боку Порошенка залучити Святослава Вакарчука як агітатора на свою користь.

Коментуючи питання, чи може не-політик, а тим паче громадський і культурний діяч у принципі бути ефективним головою держави, Солонтай зазначає, що все залежить від того, яку модель управління країною виборці хочуть отримати в результаті. За його оцінкою, Святослав Вакарчук не зміг би бути сильним управлінцем з максимально широкими повноваженнями, але такий президент у принципі неможливий у цивілізованій європейській країні.

«Якщо ми говоримо про наведення ладу в країні з метою нарешті провести дерегуляцію, децентралізацію, закрити адміністрацію президента з усіма «губернаторами», створити нормальний правовий контроль за тим, щоб правові органи функціонували, щоб у країні не було простроченого ЦВК, Конституційного суду і щоб людина з ранку до вечора займалася дипломатичною і представницькою функцією, а це основне повноваження гаранта має бути, – то саме з такою роллю може впоратись і Вакарчук не гірше, ніж інші кандидати в президенти», – припускає експерт.

В умовах парламентсько-президентської республіки, додає Солонтай, президент має радше представницькі функції – набагато важливішим є те, щоб посаду прем’єр-міністра обіймав сильний кандидат.