"Подібний крок може означати наближення ескалації": Навіщо Путіну виводити військових із СЦКК на Донбасі

Рішення Росії відкликати з України всіх своїх військових, представників РФ у СЦКК, є частиною гібридної війни, яку провадить російський президент Володимир Путін. Таку думку у коментарі ТСН.ua висловили політичні та військові експерти, передають Патріоти України.

Російські військові мають залишити територію України вже у вівторок, 19 грудня. Такі наміри російське Міноборони озвучило спостерігачам ОБСЄ ще минулого тижня, проте тільки зараз це рішення підтвердили у МЗС РФ.

СЦКК – це Спільний центр з контролю і координації припинення вогню і стабілізації лінії зіткнення сторін на Донбасі. Його було утворено 2014 року. У складі СЦКК були як українські, так і російські військові - 75 офіцерів, які змінювалися що три місяці.

У нинішній заяві російського МЗС йдеться про те, що подальша робота представників Збройних сил РФ стала "неможливою" через "позицію української влади". Крім того, російські дипломати поскаржилися на те, що українські військові погано ставилися до своїх російських колег та створювали "напружену морально-психологічну обстановку".

Експерти наполягають, що Росія пішла на такий крок зовсім не через турботу про психологічний стан своїх військових, а лише для додаткового тиску на Україну під час перемовин, зокрема, щодо миротворчої місії ООН, яку зараз обговорюють на найвищих рівнях.

Так, Україна просить розміщення миротворців ООН на всій окупованій території Донбасу, зокрема і на кордоні з Росією. Водночас головною умовою української сторони є відсутність у складі місії російських військових. Росія своєю чергою намагається протиснути свій варіант місії з неприйнятними для України умовами щодо її розміщення та складу.

Таку думку також висловили і в українському МЗС, крім того, назвавши рішення Росії черговою провокацією, яка істотно підриває Мінські угоди, та "прагненням зняти з себе будь-яку відповідальність, як сторони конфлікту, за наслідки збройної агресії проти нашої держави".

Євген Магда, директор Центру суспільних відносин:

- По-перше, подібний крок може розглядатися як наближення ескалації. Тому що відкликання тих людей, які так чи інакше виконували функцію посередників – це не надто хороша звістка.

По-друге, це політична позиція Росії, пов’язана з перспективою появи блакитних шоломів ООН на Донбасі. Росія розуміє, що вони з СЦКК жодним чином не уживуться, і тому в такий спосіб демонструє, що вона не хоче бачити миротворців ООН на Донбасі.

По-третє, це демонстрація того, що для Росії цей Спільний центр з контролю і координації вже виконав свою функцію і віджив себе. І я думаю, що Росія в такий спосіб намагатиметься шантажувати українське керівництво новим загостренням конфлікту та здійснюватиме різноманітні провокації.

Водночас у російському медіасередовищі вони намагатися показати, що в усьому винна Україна, а їм начебто створили "нелюдські умови існування". Це теж очевидний елемент гібридної війни. Але в цьому випадку він втілений з особливим цинізмом.

Микола Маломуж, генерал, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України:

- Це рішення було озвучено одразу після заяви Путіна на прес-конференції, що Мінський формат є неефективним. На противагу йому Путін висуватиме інші ініціативи. Зокрема, він заявлятиме про те, що їхня пропозиція в ООН щодо миротворчого контингенту нового формату більш ефективно діятиме на території, підконтрольній бойовикам.

І, відповідно, він ставитиме питання створити цю місію обов’язково за участі Росії. Також ставитиметься умова, щоб це був контроль не кордону з Росією, а тільки на лінії розмежування і на деяких напрямках, де використовується озброєння. Також буде третя складова – це прямий переговорний процес з бойовиками.

І тут з метою тиску на українську сторону передбачаються можливі загострення ситуації на лінії розмежування. Ми вже маємо випадки використання важкої зброї, зокрема мінометної реактивної техніки, танків. Також маємо реальні втрати серед наших військових. Тобто більш тяжкі наслідки вже стають реальністю.

Тож, це рішення Росії відкликати своїх військових є і політичним, і безпековим кроком, щоб їхні військові не постраждали під час ескалації військових дій. Україні потрібно більш потужно задіяти наші переговорні групи не тільки в рамках нормандського формату, а й, зокрема, залучити США. Вони готові допомагати і по лінії Держдепу, і сама адміністрація доволі активно може брати участь в цьому процесі. Тим більше, що американські військові вже заявили, що готові надавати зброю.

Путін заявив, що не проти, щоб США стали учасником переговорного процесу. Тож це треба організовувати, більш чітко визначати свої пріоритети. І це стане більш потужною підтримкою нашій стороні. У нас будуть тоді або рівнозначні сили, або навіть більші, ніж в Росії.

Сергій Постоловський, політичний консультант:

- Ми бачимо що Росія слідує своїй тактиці миротворця. Днями Путін під час прес-конференції сказав, що він не проти миротворчої місії на всій території Донбасу, але про це мають домовлятися з представниками терористів.

Це все кроки однієї схеми. І робиться це для того, щоб все ж таки прийняти якесь рішення щодо введення миротворчої місії на Донбас. Але, думаю, це рішення буде узгоджуватися між Росією та США без участі України. І воно враховуватиме ті позиції, на яких Росія наполягає вже чотири роки поспіль, а саме: особливий статус для окремих районів Донецької та Луганської областей і проведення місцевих виборів.

І цей крок з виведення російського контингенту зі складу СЦКК здійснюється лише для того, щоб швидше ввести миротворців, що своєю чергою дає своєрідний карт-бланш для Росії в плані часткового послаблення санкцій і подальшого налагодження відносин з США не тільки в контексті України, а й в контексті Близького Сходу, Китаю, Північної Кореї.

Також треба зважати на те, що ця стратегія Путіна передбачає закріплення певного впливу на Україну та її політику. Встановлення миру можливе наступного року, але якою ціною – через втрату політичного чи територіального суверенітету, яка станеться у разі проведення місцевих виборів і надання Донбасу особливого статусу. Адже ми розуміємо, що в такому випадку ключові рішення на тих територіях прийматиме Росія, а не Київ.