Путін вимагатиме скасування чи пом’якшення санкцій в обмін на кораблі з окупованого Криму - екс-нардеп (відео)

Путін свого часу припинив повертати Україні військову техніку з тимчасово окупованого Криму, тому що не зміг повторити сценарій безперешкодної окупації на Донбасі, стверджує політик Андрій Сенченко. Зараз же, вважає він, цей жест має зіграти на користь іміджу президента Росії як миротворця. При цьому стан суден, які залишились біля берегів півострова, не дозволяє говорити про потенційне виконання ними бойових завдань, визнає командувач військово-морських сил України у 2014-2016 роках Сергій Гайдук. Про це йдеться на сайті Радіо Свобода, передають Патріоти України.

Командувач ВМС України в 2014–2016 роках, адмірал Сергій Гайдук нагадує, що процес виводу техніки з Криму тривав з 31 березня до 16 червня 2014 року і був призупинений з ініціативи представників Росії. «За цей період нам вдалось із 49 кораблів, катерів і суден, які знаходились в Криму, вивезти в тому числі і своїм ходом 32 вимпели, серед 116 літаків та вертольотів, які дислокувались в Криму, вдалось перемістити на континентальні аеродроми 79 одиниць. Я вже не говорю про більш як три тисячі одиниць озброєння військової техніки автомобільної, бронетанкової та спеціальної», – перераховує Гайдук.

На окупованій території, за словами військового, залишилось 17 кораблів, катерів та суден забезпечення, 31 літак та вертоліт, боєприпаси, озброєння, а також військова техніка протиповітряної оборони.

Втім, окрім кількісних показників, Гайдук звертає увагу і на якісні. «Якщо говорити про якісну складову, то тут вимальовується проблема, що цей жест доброї волі просто виглядає як перформанс, тому що після розподілу Чорноморського флоту ми отримали, як приклад, 140 кораблів, катерів і суден забезпечення. З них 40 бойових та 100 суден забезпечення. На жаль, за період незалежності ми списали 65 одиниць корабельної техніки, і за цей період нам вдалось добудувати лише п’ять кораблів за проектами колишнього Радянського Союзу, тобто аналогових кораблів».

Модернізація цих суден відповідно до стандартів НАТО та Євросоюзу, за оцінкою адмірала, може бути невиправдано дорогою.

Зараз, на відміну від 2014 року, українська влада повинна зважати перш за все на політичні наслідки в разі згоди на пропозицію президента Росії, стверджує заступник голови Адміністрації президента в 2014-2016 роках та колишній депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко.

«Він (Путін – ред.) тут же вимагатиме скасування чи пом’якшення санкцій. А головне, що в цьому випадку Кремль знову закріплюється в статусі миротворця, тому що як би логіка проста, розрахована на необізнаного обивателя в інших країнах: яка війна, яка моя участь у війні, якщо я віддаю зброю?» – пояснює Сенченко.

На його переконання, готовність росіян віддати техніку, що залишилась в Криму, не повинна сприйматись як альтернатива міжнародним судовим позовам, адже ці позови не мали б концентруватись на вартості майна.

«Ми маємо намір відсуджувати суму збитків, тому що оцінити суму військових містечок – і що, подарувати їх росіянам? В нас проста відповідь на пропозицію Путіна: Крим – наша земля, кораблі знаходяться на місцях дислокації, визначених українською владою, і ми наполягаємо на тому, щоб були допущені наші екіпажі», – стверджує він.

За даними Сенченка, Генеральний штаб ЗСУ планував вивезти з Криму 7 170 одиниць військової техніки та озброєння. Вдалося ж евакуювати 3 502 одиниці – та й їх, впевнений екс-депутат, з політичних причин.

«Путін розраховував, що зможе продублювати практично без пострілів кримський сценарій на всьому сході та півдні нашої країни та розвалити Україну. Тому йому потрібно було підтримувати імідж якоїсь сторонньої сили, миротворця і так далі. А коли Путін зрозумів, що для реалізації агресивних планів йому доведеться у відкриту воювати на сході нашої країни, ось тоді вони зупинили передачу військової техніки», – пояснює він.

Сергій Гайдук, зі свого боку, не надто оптимістичний щодо стану техніки, яка залишилась на півострові.

«Досвід 2014 року говорить, що чуда не буде, і говорити про те, що техніка, яка залишилась в Криму, готова виконувати бойові завдання – це трохи перебільшено. Ця техніка може поки що утримуватись, може бути забезпечення, наприклад, для корабельного складу це питання вибухо- та пожежної безпеки, але ні про яке виконання завдань не може бути мови», – впевнений він.

На думку політолога Петра Олещука, заяви Путіна мають на меті перезавантажити Мінські домовленості.

«По суті, заява Путіна щодо кораблів – це жест доброї волі, який загалом фактично нічого не коштує, тому що і сам Путін відзначає поганий стан цієї техніки. Це – демонстрація насамперед бажання до перезавантаження Мінських домовленостей, мирного процесу, врегулювання. Принаймні демонстрація для західних партнерів, що от дивіться, в принципі, ми уже готові, що ніяких бойових дій на Донбасі не буде, тобто ми налаштовані на мирне врегулювання», – міркує експерт.

Андрій Сенченко погоджується з тим, що Володимир Путін зацікавлений в продовженні Мінського процесу, однак вважає, що це прямо суперечить інтересам України.

«Якщо, не дай Бог, реалізувати Мінську формулу (а по суті вона звучить так: особливий статус, практично повна амністія та негайні вибори), то міжнародний збройний конфлікт дуже швидко переросте у внутрішній збройний конфлікт, чого й домагається Путін», – побоюється політичний діяч.

Натомість, запевняє він, Київ повинен скористатись бажанням президента США перенести перемови з Мінська в іншу локацію, а разом із тим і домогтись зміни їхнього формату.

«Наша країна повинна наполягати на тому, щоб далі перемовини йшли в Будапештському форматі. Так, Путін не прийде і не сяде за стіл таких перемов, але головна перевага цього формату в тому, що в ньому право формувати порядок денний належить Україні», – переконаний Сенченко.