Реалії китайської політики, або Чи стане Москва столицею Піднебесної, - журналіст

У кожної країни є власна історія з демографією. Хтось відчуває брак співгромадян, а хтось – надлишок. В Китаї, наприклад, донедавна було забагато населення, а тому контроль над дітонародженням взяла на себе держава. Про це пише Наталія Лебідь на сайті каналу 24, передають Патріоти України.

Однак згодом жителі Піднебесної зрозуміли: щось пішло не так. І тепер вони готові зняти табу із заповіту "плодіться та розмножуйтеся". Та чи призведе це до китайського бебі-буму? Чи вже запізно, бо виросло покоління, яке не бачить потреби у багатодітних сім'ях? У будь-якому випадку, найбільше інтригує той переляк, який викликала перспектива росту китайської популяції у росіян. В РФ побоюються, як мінімум, навали мігрантів, як максимум – можливо, нової війни за територію?..

Мільйонні штрафи за "зайвих дітей"

Отож, у Китаї планують зняти всі обмеження щодо народжуваності. Державна рада КНР замовила дослідження про можливі наслідки такого рішення, і якщо висновки будуть позитивними, сім'ям дозволять мати будь-яку кількість дітей, пише Bloomberg з посиланням на свої джерела.

Якщо зануритися в історію питання, то слід зазначити, що у Піднебесній намагалися забороняти сім'ям мати багато дітей кілька разів, але ефективною стала лише кампанія "Одна сім'я – одна дитина", проголошена у 1979 році одночасно з початком реформ Ден Сяопіна. В результаті середня кількість дітей, яких протягом життя народжувала жінка, скоротилася із 5,8 до 1,8. Домогтися такого результату вдалося лише завдяки впровадженню дуже жорстких заходів з боку влади.

Щоб отримати право на дітей, майбутні батьки повинні були збирати численні довідки. Так, двох дітей також могли мати сільські жителі та нацменшини, тож охочим мати потомство доводилося підтверджувати свою приналежність до цих категорій. Дотримання правил щодо кількості нащадків стало конституційним обов'язком громадян. В Основному законі КНР з'явилася стаття, яка проголошувала, що "подружжя повинне здійснювати планове дітонародження". У 2013-му двох дітей дозволили мати єдиним дітям своїх батьків, так що багатьом китайцям, які виросли без братів і сестер, довелося збирати відомості про бабусь і дідусів майбутнього потомства.

Між тим порушникам заборони загрожували великі штрафи. Наприклад, у 2012 році в Шанхаї за народження другої дитини пару оштрафували на суму, еквівалентну 205 тисячам доларів. У 2014-му відомий кінорежисер Чжан Імоу за рішення завести третю дитину виплатив державі 1 млн доларів. Журнал The Economist підрахував, що китайська влада з 1980 року зібрала понад 300 млрд доларів у вигляді штрафів. "Зайві діти", за яких бідні батьки не змогли сплатити штраф, позбавлялися багатьох соціальних прав, таких як прописка, пільгова шкільна освіта і безкоштовна медична допомога.

За даними китайської статистики, державна політика не дозволила народитися приблизно 400 мільйонам осіб. Щоправда, завдяки зниженню смертності в Китаї й досі спостерігається природний приріст населення на рівні 0,6% на рік. Станом на 2017 рік населення КНР становило 1,380 млрд осіб, що на 40 млн більше, ніж за результатами перепису 2010 року.

Програма "без табу"

Проте невдовзі влада Піднебесної зрозуміла, що продовження такої політики загрожує швидким старінням населення. Чиновники у своїх виступах стали наводити формулу "4: 2: 1", що описує сучасну китайську сім'ю, де наявні четверо дідусів та бабусь, двоє працюючих батьків і одна дитина. Минулого року Держрада КНР опублікувала прогноз, згідно із яким до 2030 року люди старше 60 років можуть скласти 30% населення (проти 13% в 2010-му).

Ще один негативний наслідок політики "одна сім'я – одна дитина" полягає у домінуванні чоловічого населення. Справа в тому, що традиційні підвалини китайського суспільства передбачають обов'язкове народження сина, і багато сімей зважилися на переривання вагітності, коли дізнавалися, що повинна народитися дівчинка. В результаті китайських чоловіків молодого віку на 30 мільйонів більше, ніж жінок. Видання South China Morning Post недавно розповіло трагічні історії молодих людей, які буквально зневірилися завести сім'ю.

Починаючи від 2016 року, в Китаї почала відбуватися певна лібералізація. В силу вступив закон, згідно із яким будь-яка сім'я має право завести двох дітей. За допомогою такого заходу влада розраховує на додаткові 3 мільйони новонароджених щорічно. Однак оглядачі відзначають, що діти держполітики, яка заохочує мати тільки одну дитину, виросли егоцентричними, звиклими до того, що увагу батьків зосереджено на одному-єдиному чаді. Тому навіть коли держава дозволила заводити двох дітей, мало хто з молодих міських пар зважився на другого нащадка.

Трохи іншою є ситуація в селах. Як передбачають китайські експерти, нова ініціатива уряду КНР викличе сплеск народжуваності в сільських районах. Однак зараз проблема зайнятості сільських жителів стоїть в країні дуже гостро. Офіційна статистика враховує тільки тих, хто перебуває на біржі праці, тоді як деякі дослідники говорять про 150 млн сільських жителів, які не можуть знайти роботу з пристойним заробітком. Тож тотальне безробіття може стати на заваді очікуваному бебі-буму.

Інша важлива проблема – відсутність простору для комфортного життя. І тут доречно нагадати, що середня щільність регіонів російського Далекого Сходу становить 1,3 людини на квадратний кілометр, а у прикордонних провінціях Китаю доходить до 170. До того ж багато районів планети найближчим часом стануть непридатними для життя внаслідок зміни клімату. Деякі дослідники прогнозують, що до середини століття близько одного мільярда осіб будуть змушені покинути свої землі, і першочергово це стосується жителів Африки та Азії. Водночас клімат в Сибіру може стати навіть сприятливішим. Куди рушать китайські селяни, коли їх стане ще більше, а залишатися на колишньому місці буде неможливо, здогадатися нескладно.

Взяти китайців за приклад

Ймовірна експансія китайців дуже турбує росмедіа. Александр Храмчихін, заступник директора російського Інституту політичного і військового аналізу говорить в інтерв'ю одному з них, що "захиститися від переселення китайців до Росії буде складно. Одна справа – військове вторгнення, яке можна відбити, і зовсім інша – потоки мирних людей, які змінюють місце проживання. І тут багато що залежатиме від міграційної політики російської держави. Приклад Європи показує, що неправильна політика може привести до серйозних негативних наслідків".

"Китайці і зараз поступово переселяються в Росію, але поки в обмежених кількостях. А ось коли їх в КНР стане набагато більше, то вони можуть хлинути потоком," – побоюється Храмчихін.

Позловтішатися з приводу росіян, які невдовзі перемішаються з китайцями, заважає вкрай складна та несприятлива демографічна ситуація в Україні. Зараз, за офіційними даними Державної служби статистики, на підконтрольній уряду території України проживає 42,3 мільйона осіб. Однак чиновники не враховують активну міграцію – зокрема, заробітчан та студентів, які виїжджають на Захід і залишаються там тимчасово або назавжди.

Також варто пам'ятати, що становище будь-якої країни у світі визначається двома чинниками: перше – це економічний розвиток, а друге – чисельність населення. Нам же невдовзі загрожує ситуація, коли наше населення не буде займати всю територію України, й відбудеться обезлюднення певних територій, кажуть експерти.

Вони також відзначають, що теперішня демографічна криза в Україні негативно позначиться на "якості" майбутніх президентських та парламентських виборів, а точніше – політиків, які прийдуть до влади в результаті цих виборів.

"Український виборець старішає і стає більш песимістичний і консервативний. За кордон виїжджають тимчасово чи на постійне проживання найбільш активні, думаючі виборці, а залишаються найбільш пасивні, які все більше піддаються маніпуляціям, технологіям, популізму. Тому ми бачимо рекордний сплеск популізму на різних рівнях," – констатує голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Не погодитися з цим складно, проте що робити українцям? Якщо стимули до того, аби нас – як двадцять років тому – було "52 мільйони", поступово зникають один за одним?.