"Росія не може визнати крах MH17 трагічною помилкою, адже тоді не уникне звинувачень, що веде війну проти України" - Atlantic Council

3 червня 2015 року "Раша Тудей" повідомив, що російський Слідчий комітет визначив ключового свідка у катастрофі MH17 в Україні. Про це йдеться у статті на сайті Atlantic Council, передають Патріоти України, продовжуючи:

Після того, як 17 липня 2014 роки над Україною був збитий літак авіакомпанії "Малайзія" рейсу MH17, локальний пострадянський конфлікт переріс у велику кризу глобального масштабу. Жертвами катастрофи стали громадяни одинадцяти країн, в тому числі 189 голландців. Міжнародна реакція була блискавичною і ознаменувала початок періоду відкритої конфронтації між Росією і Заходом через війну в Україні.

Початковий аналіз інциденту в якості ймовірної винної сторони назвав Росію. Глибоке розслідування за участю багатьох країн підтвердило ці висновки: сьогодні Росія звинувачується в постачанні зенітної ракетної системи БУК, постріл з якої став причиною трагедії. Судовий розгляд щодо окремих підозрюваних може початися в Нідерландах в цьому році.

Незважаючи на зростаючу кількість доказів, що вказують на Росію, Кремль послідовно відмовляється визнати будь-яку відповідальність за загибель людей, що перебували на борту цивільного авіалайнера. Замість цього в Москві розгорнута велика кампанія дипломатичних спростувань і альтернативних теорій, яка стала безцінним прикладом того, як Кремль використовує дезінформацію.

Для тих істориків, які в майбутньому будуть досліджувати феномен фальшивих новин початку XXI століття, реакція Росії на трагедію MH17, безсумнівно, послужить ключовою моделлю. Багато конкуруючиї наратив MH17, які обнародувано Кремлем, містять всі необхідні елементи для всебічного вивчення сучасної тактики дезінформації - це і відредаговані в Рhotoshop супутникові зображення, і фальшиві свідчення очевидців для створення контр-звинувачення, і організовані відповідно до спеціальної тактики кампанії троллінгу в соціальних мережах.

Aрік Толер, член онлайн-групи журналістів - розслідувачів Bellingcat, недавно випустив доповідь, яка, ймовірно, стане повним керівництвом по розкриттю обману про катастрофу MH17, створеного в Кремлі. Опублікований в січні 2018 року, документ містить збудований в хронологічному порядку огляд численного ряду пояснень, висунутих російськими джерелами після краху MH17.

Доповідь Толера - це майстер-клас з проведення аналізу на основі даних з відкритим вихідним кодом. У його праці використано системний підхід для аналізу кожної висунутої Кремлем теорії. Звинувачення Росії піддаються детальному вивченню на предмет слабких місць. Деякі з них подібні до творів Кафки за своєю абсурдністю, це, наприклад, історія про таємничогой іспанського авіадиспетчерав на ім'я Карлос, який, як повідомлялося, співпрацював з українськими органами цивільної авіації під час атаки на MH17. Російські ЗМІ спочатку назвали Карлоса ключовим свідком, який може дати переконливі докази провини України. Він займав чільне місце в добірці кремлівських наративів, перш ніж зникнути, після того як стало ясно, що такої людини не існує.

Інші пояснення, поширені російськими пропагандистськими джерелами, більш складні і витончені, в них використовуються відредаговані супутникові зображення, результати сумнівних балістичних експериментів і сфабриковані зізнання українців. Чимала частина посилів розраховані на вкрай довірливих слухачів, це, наприклад, свідоцтва численних очевидців, які з'явилися в російських ЗМІ, при тому, що розглянути неозброєним оком літак, що пролітає на висоті 10 000 метрів, важко.

Єдиного російського наративу не існує, в той час як різні версії, висунуті Москвою, часто суперечать одна одній. Наприклад, Кремль неодноразово стверджував, що має докази перебування українського винищувача в повітряному просторі недалеко від маршруту MH17, але це свідчення загадковим чином зникло з більш пізніх російських версій.

Загальне враження складається в тому, що мета цієї кампанії заплутати, а не переконати. Це відповідає вичленуванню в результаті аналізу принципів ведення російської інформаційної війни, відомо, що головна мета Москви - поставити під сумнів і підірвати в глобальному сенсі концепцію фактичних даних, тим самим перешкодити зовнішній аудиторії зробити будь-які остаточні висновки. В кінцевому рахунку, Кремль не бажає змусити міжнародну громадськість повірити собі, сенс в тому, щоб люди не повірили нікому іншому.

Чому Москва застосовує настільки екстраординарні заходи, щоб уникнути відповідальності? Смерть великого числа іноземних громадян створить серйозні проблеми для будь-якого уряду в будь-який час. Тим часом, визначальним мотивом є бажання Кремля приховати ширшу залученість у військовий конфлікт в східній Україні.

Істина, що стоїть за трагедією MH17, цілком може бути описана історією банальної людської помилки і військової плутанини. На думку багатьох спостерігачів, офіцери російської армії помилково прийняли MH17 за український військово-транспортний літак, що підтверджується в численних репортажах кремлівського телебачення, що вийшли в ефір одразу після трагедії.

Але якщо це і було так, сьогодні Росія не може визнати крах MH17 трагічною помилкою, уникнувши припущень, що веде війну проти України. Якщо Москва визнає, що російська армійська система протиракетної оборони БУК збила MH17, це буде означати визнання значної російської військової присутності на сході України.

Жодна країна не буде розгортати складні зенітні системи окремо, що робить будь-яку систему БУК неминучою частиною набагато ширшого розгортання. Це руйнує фасад заперечень, що лежать в основі секретної війни Росії в Україні, і загрожує серйозними наслідками для Кремля як всередині країни, так і за кордоном.

Факти залишають Москві небагато можливостей для маневру. Мало хто вірить, що в липні 2014 року Кремль навмисно націлився на цивільний авіалайнер, але Росія настільки заплуталася в створеній своїми руками мережі брехні гібридної війни, що не може визнати вину в тому, що, швидше за все, є трагічним випадком в рамках більш широкого збройного конфлікту.

Росії нічого не залишається, окрім як продовжувати просувати альтернативні версії про рейс MH17 і продукувати нові теорії змови. Це забезпечить сферу вивчення методів ведення інформаційної війни нескінченним запасом свіжих матеріалів, а Bellingcat зобов'язана оновлювати свої звіти про MH17 на регулярній основі. У той же час для сімей загиблих це означатиме роки болю, адже вони чекають остаточного оголошення причини, за якою загинули їхні близькі.