Це не з'явиться в російських ЗМІ або Що насправді вбило ансамбль імені Александрова - блогер

Причиною резонансної авіакатастрофи російського літака слідство, схоже, назве нещасливий збіг обставин або недогляд аеродромного персоналу. Хоча насправді все може бути далеко банальніше. Про це пише Роман Федюк на сайті depo.ua, передають Патріоти України.

Вчора увечері російські ЗМІ оприлюднили інформацію стосовно результатів слідства у справі про катастрофу військового Ту-154, який летів до Сирії, перевозячи артистів військового ансамблю імені Александрова, російських журналістів та "доктора Лізу".

Якщо коротко – літак був перевантажений більш ніж на 10 тон, але екіпаж ніхто про це не попередив. Встановити перевантаження, за даними слідства, вдалось не завдяки якимось документальним свідченням, а за допомогою даних про швидкість руху та швидкість підйому повітряного судна, які збереглись в тому числі і в "чорних ящиках" літака.

Спочатку Ту-154 злітав з підмосковного аеродрому Чкаловський, і його вага становила 99,6 тонни, включаючи 24 тонни палива. Все йшло в штатному режимі. В Адлері літак дозаправили, в результаті його вага склала близько 110 тонн замість нормативних 98.

При тому, за інформацією видання, екіпаж не знав про перевантаження. Що й не дивно – в іншому разі льотчики або відмовились би летіти, або, принаймні, обговорювали цей факт між собою і намагались якось компенсувати зайву вагу.

Натомість досвідчений екіпаж, який за два місяці до того літав з того ж аеродрому в Адлері, поводився так, ніби маса їхнього літака в нормі. Що й призвело до катастрофи. Другий пілот почав прибирати закрилки на висоті 150 метрів, рука першого пілота на секунду трохи здригнулась на штурвалі, від чого літак втратив і без того невелику висоту, і почалось падіння.

За версією слідчих, на швидкості 540 кілометрів на годину і з креном в 50 градусів літак крилом торкнувся води – і почав розпадатись зі значним розльотом уламків. Політ тривав 74 секунди і завершився загибеллю екіпажу та всіх пасажирів.

Вся ця версія ніби натякає на нещасливий випадок, трагічну випадковість або ж недогляд аеродромних служб. В історії подібних недоглядів і справді було чимало – і галони з літрами при заправці плутали, і вантаж лівий (і набагато важчий від норми) в літаки закочували.

Втім, далеко ймовірнішим виглядає інша версія. Виною всьому не був "нещасний випадок". І навіть не "бомби, снаряди і ракети в літаку російських окупантів", як то припускали свідомі громадяни невдовзі після катастрофи. Бо літак, все-таки, був військовим – як і його екіпаж.

І льотчикам про якийсь "позаштатний" вантаж скоріше за все, повідомили би. Можливо, їх не поінформували би, що, кому і для кого вони везуть – але про масу і розташування вантажу повідомили б. І у разі наявності на борту літака чогось сильно кримінального, про що знали російські високопоставлені військові, результати розслідування з даними про перевантаження літака однозначно не стали б надбанням громадськості.

Але сталося те, що сталося. Тому напрошується зовсім інше пояснення того, що відбулося. Хтось із аеродромного персоналу (московського, а не адлерського – бо там з літака виходили ніби тільки пілоти, і в разі "довантаження" вони були б в курсі про зміну маси), військових танцюристів чи журналістів, але найбільш ймовірно – хтось з керівництва ансамблю віз якусь щось, про що не хотів говорити. Ні з екіпажем, ні з працівниками аеродрому в Адлері. Щось невелике за об'ємом, але вельми важке. Десь біля десятка тон. Щось, що слід було провести мимо митної перевірки. Що саме це було – ми навряд чи довідаємось. Але саме оте "щось" і потягло на дно льотчиків – і всіх, хто був в літаку.

І мова, скоріше за все, йде про банальну контрабанду. Бо Сирія зараз, насправді, багато чим схожа на блокадний Ленінград, де за кілька металевих банок тушонки чи упаковку ліків можна виміняти золото, дорогоцінності чи що завгодно іще. Цілком можливо, що подібна контрабанда для обміну і летіла в літаку.

Хтось під Москвою вкрав її з військових складів і завантажив у військовий літак – а хтось інший мав "підібрати" її вже в Сирії, і в якийсь спосіб переправити винагороду до Росії. А все вийшло зовсім-зовсім інакше.

Хоча подібна версія, звичайно, навряд чи з'явиться в російських ЗМІ. Попри всю реалістичність, вона не надто добре поєднується ні з "інтернаціональним обов'язком" російських військових в Сирії, ні з тим фактом, що російська корупція вбиває більше людей, ніж всі терористи Ісламської держави разом взяті.