У 2017 році російський уряд почне відкриту кампанію по розхитуванню німецьких виборів - The Washington Post

"В каламутному світі розвідки нечасто вдається заздалегідь абсолютно ясно, точно і зі стовідсотковою гарантією дізнатися про майбутню операцію. Однак зараз в Європі всі з радістю готові поділитися прогнозом: у 2017 році російський уряд почне відкриту кампанію по розхитуванню німецьких виборів." Про це пише журналіст видання The Washington Post, інформують Патріоти України, продовжуючи:

Ми знаємо, що росіяни можуть це зробити. ЦРУ підтвердило, що російські кіберзлочинці добули матеріали зі штабу Хілларі Клінтон, які публікувалися через WikiLeaks в ключові моменти передвиборної кампанії. Злом пошти став частиною успішної троллінг-кампанії, спрямованої на дискредитацію Клінтон. Під час своєї передвиборчої агітації Трамп часто повторював фрази, практично списані з російських пропагандистських текстів, зокрема, про те, що Обамою "заснована ІДІЛ", а обрання Клінтон "призведе до третьої світової війни".

Аналогічні кампанії з застосуванням хакерських атак, штучно розпалюваних заворушень і мутних конспірологічних теорій, велися і в інших країнах, включаючи Грузію, Польщу і Україну. Ризикована на перший погляд операція в США не завдала ніякої шкоди інтересам Росії. Навпаки, проросійський кандидат переміг; бізнес, схоже, триватиме, як це було раніше.

Ми знаємо, що російська операція вже почалася. Минулого тижня глава німецької служби внутрішньої розвідки заявив, що матеріали, недавно вкрадені в німецькому парламенті і опубліковані WikiLeaks, отримані від тієї ж російської групи, яка вкрала документи у американської Демократичної партії. За його словами, основна мета наростаючих останнім часом кібератак - "викликати політичну непевність".

Поряд зі зломами Росія застосовує й інші тактики - наприклад, поширення фальшивих новин за допомогою інтернет-тролів. Крім того, Москва надає підтримку вкрай лівим і крайнім правим партіям і політикам в Німеччині та інших європейських країнах.

Ми знаємо, які будуть цілі операції. У неї цілком може бути конкретна мета: домогтися поразки канцлера Ангели Меркель, яка відповіла на анексію Криму Росією тим, що підтримала найболючіші для внутрішнього кола Володимира Путіна санкції. Але є, звичайно ж, більш широкі цілі, такі як дискредитувати демократію, щоб демократичні течії в Росії не розвивалися, підірвати Євросоюз, щоб зробити країни континенту більш уразливими щодо корупції та авторитаризму, деморалізувати НАТО, яке заважає Росії грати військовими м'язами в регіоні.

Ми знаємо, що величезні кошти вже вкладені. В останнє десятиліття Росія направила мільйони доларів на зміцнення своєї пропагандистської зброї, представленої телеканалом RT і вебсайтом "Спутник", які зараз доступні на декількох мовах, включаючи німецьку. Менш помітно те, що Росія вклала еквівалентну суму в інші проекти: на підтримку "дружніх" їй аналітичних центрів, бізнесменів і навіть політиків.

Маттіас Варніг, колишній співробітник Штазі, який знав свого часу Путіна ще як співробітника КДБ, зараз керуючий директор "Nord Stream AG" - компанії, що управляє газопроводом, який пов'язує Німеччину і Росію по дну Балтійського моря. Герхард Шредер, колишній канцлер Німеччини, нині голова комітету акціонерів цієї ж компанії.

І ми знаємо - чи повинні знати, - чому [росіяни] можуть досягти успіху. Задовго до всіх інших російський уряд помітив глибокі тріщини в західній демократії. Він усвідомив, що західних політиків можна підкуповувати; що офшори можна використовувати в інтересах олігархів; що погано забезпечується виконання антикорупційних законів; що західні ЗМІ слабкі; що соціальні мережі підривають довіру до традиційних джерел влади. Російські лідери також зрозуміли, що завдяки всесвітньому поширенню інтернету сьогодні набагато простіше, ніж раніше, створювати і поширювати дезінформацію.

Меркель також зробила серйозні помилки. Якими б благими були її наміри, але одностороння пропозиція надати притулок сирійським біженцям із Сирії влітку 2015 року створив для мільйонів людей по всьому континенту відчуття, що Європа більше не контролює свої кордони. Теракти ще більше збільшили цю тривогу. Німеччина не підтримує європейське врегулювання кризи на Близькому Сході, не приймає всерйоз необхідність нарощування обороноздатності Європи, не підтримує інтереси НАТО. Час платити за рахунками за всі ці провали вже настає.

У найближчі місяці російські ЗМІ і проросійські партії в Німеччині без жодних докорів сумління почнуть відкриту антиімігрантську, антиамериканську і антиєвропейську виборчу кампанію. Вони можуть отримати несподіваного союзника: Стівен Беннон, до недавнього часу редактор вкрай правого сайту "Брейтбарт ньюс", а тепер головний радник Трампа, оголосив, що інвестує в просування цього сайту німецькою мовою.

Як держава і як демократія Німеччина має величезні переваги. Економічний успіх забезпечує стабільну довіру громадян країни свого уряду, більше, ніж в будь-якій іншій європейській державі. Відносна сила німецьких ЗМІ полягає в тому, що жахлива образа, "Luegenpresse" - брехлива преса - ярлик, який вже одного разу в історії використовували нацисти для дискредитації ЗМІ, в даний час застосовується до вкрай лівих і крайніх правих видань, їм вірять далеко не всі.

Представники німецьких спецслужб говорять, що вже проводять регулярні зустрічі з провідними журналістами, сповіщаючи їх про історії, які вважають фальшивими. Меркель та інші німецькі політики відкрито говорили про цю загрозу. Але чи достатньо очікувати кампанії дезінформації, щоб зробити її марною? Скоро дізнаємося.