"У 2018-му ми зможемо добитися нових санкцій проти Росії за Крим" - правозахисниця

Українська сторона сподівається, що наступного року зможе добитися нових санкцій через те, що Росія продовжує незаконний призов до армії. Про це розповіла для Gazeta.ua голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передають Патріоти України.

За її словами, є сподівання, що будуть застосовані персональні санкції щодо людей, які порушують права людини в Криму.

Як зміниться ситуація в Криму?

Що стосується наступного року, то ми бачимо тенденцію зростання кількості людей, які були позбавлені волі за політичними мотивами. Тому є така загроза, що цей список зростатиме. У першу чергу йдеться про продовження справ проти кримських мусульман, де їх звинувачують за релігійною ознакою. Також йдеться про українців, які виказують своє проукраїнське бачення, і вони можуть постраждати.

Може посилитись тенденція розгону будь-яких мирних демонстрацій, навіть тих людей, які мають проросійську позицію. Ми бачимо, що люди, які виходять з побутовими проблемами або проблемами корупції в Криму, навіть якщо вони підтримують Кремль, все одно їх демонстрації або акції протесту розганяються. Люди також в адміністративному порядку переслідуються.

Ситуація в СІЗО та інших закладах обмеження свободи - погіршується в медичному плані. Ми побоюємось, що ці всі проблеми медичного характеру зростатимуть в наступному році. Це стосується людей, які залишаються в місцях несвободи, бо там не надається медична допомога. І взагалі, умови тримання, харчування - продовжують погіршуватись. Тому у в'язнів може ще погіршитись стан здоров'я.

Що буде з незаконними рішеннями "кримської влади"?

Що стосується приватної власності. Останні декілька місяців приходить багато повідомлень про незаконне заволодіння майном. Або про те, як використовують російське законодавство, щоб забрати будь-яку нерухомість, якщо вона має комерційне значення. Тому, можливо, ця тенденція зростатиме у 2018 році.

У 2018 році буде призов до російської армії, навесні та восени. І це є міжнародним злочином, бо Російська Федерація, як держава-окупант не має права призивати українських громадян на окупованих територіях Криму до своєї армії. Посилюються заходи військової пропаганди та пропаганди насильства. Бачимо, що ці заходи проводитимуться в закладах освіти, наприклад, в школах, університетах, серед молоді та дітей.

Які настрої серед тамтешніх жителів зараз і як вони, за прогнозами, зміняться у наступному році?

Бачимо, що настрої різні. Не зважаючи на тиск і переслідування, люди продовжують виходити. Нещодавні акції кримських татар та кримських мусульман, які виходили на одинокі акції протесту, показують, що люди готові і надалі боротися за свої права. Думаю, у людей ще є сили та терпіння виходити і боротися за свої права. Бачимо, що люди залишаються згуртованими, особливо, що стосується політичних процесів в судах. Кримські татари виходять на підтримку судах. Ми думаємо, що ця підтримка лише зростатиме. Усе більше людей різних національностей приходитимуть на суди, щоб підтримати незаконно ув'язнених. Люди ще більше будуть згуртовуватись, щоб протидіяти незаконним діям.

Що стосується дискримінації. Наступного року розглядатиметься в суді ООН позов України проти Росії щодо дискримінації в окупованому Криму. Думаю, цей процес також вплине РФ і що вона, все-таки, щось змінить. Наприклад, надасть доступ до української освіти. Або навпаки, можуть лише закрутити гайки, щоб ще більше посилити свій тиск на українську або кримськотатарську активність.

Також ми бачимо, що все більше людей готові виходити і говорити про своє незадоволення, особливо серед тих, хто раніше підтримував Росію. Все більше людей є розчарованими в діях Кремля. І вони вже готові публічно про це говорити, дають інтерв'ю про те, що ситуація, на яку вони розраховували, стала лише гіршою. Фейковий і міфічний імідж Російської Федерації в Криму зменшується. Усе менше довіри до Кремля навіть серед проросійського населення. Як варіант, Росія все більше змінюватиме своє законодавство, щоб позбавити кримчан можливості говорити про це. Мається на увазі обмеження соціальних мереж, провайдерів, доступу до українських ресурсів. Росія вже ввела кілька законодавчих ініціатив, які будуть обмежувати інформаційний простір жителів Криму.

Як змінюватиметься у наступному році ставлення нашої держави до анексії Криму?

19 грудня була прийнята важливе резолюція Генеральної асамблеї ООН і вона стосується не лише РФ, яка є агресором і окупувала Крим, але там закріплені зобов'язання України підтримувати соціальні, культурні зв'язки з мешканцями Криму. Сподіваємось, що такі міжнародні заклики вплинуть і на Україну, вона покращить своє законодавство. І що зв'язок між материковою Україною та Кримом стане кращим.

Виділено кошти, щоб побудувати адміністративний кордон КПВВ на кримському кордоні, щоб там з'явилися нормальні туалети, навіси, зупинки для громадського транспорту. І щоб з'явився маршрут громадського транспорту від КПВВ до Херсону або Запоріжжя.

Ми сподіваємось, що Рада відмінить ганебний закон про нерезидентів, це закон про "вільну економічну зону Крим". Що цей закон буде скасований і ганебний статус нерезидентів для кримчан теж скасують.

Сподіваємось, що Верховна Рада ухвалить закон про матеріальну підтримку політв'язнів та їх сімей. Законопроект зареєстрований ще в серпні 2017, але досі не прийнятий. І що будуть виділені кошти для підтримки політв'язнів у медичному та правовому полях.

На четвертий рік анексії, ми сподіваємось, що з'явиться державна стратегія реінтеграції та деокупації Криму. Зараз створена робоча група. І ми сподіваємось, що концепція про захист прав людини на окупованих територіях буде підтримана Парламентом у наступному році. І що ми зможемо в наступному році отримати державну стратегію, як захищати людей, які лишились на окупованих територіях.

Як змінюється ставлення світу до ситуації з Кримом?

Грудень показав чітку позицію демократичного суспільства: Європейський союз, Сполучені Штати, Канада, які підтримали резолюцію ООН стосовно Криму. Тобто, їх позиції щодо незаконності анексії, окупації Крим - є незмінною.

Зберігається питання пакету санкцій, незважаючи на те, що Росія намагається їх зняти. Сподіваємось, що наступного року зможемо добитися нових санкцій через те, що Росія продовжує незаконний призов до армії. А також через те, що збільшується список політв'язнів. Сподіваємось, що будуть застосовані персональні санкції щодо людей, які порушують права людини в Криму.

Останні заяви Великобританії також показують, що вони підтримуватимуть Україну в питаннях деокупації і захисту прав людини в Криму. У наступному році міжнародне суспільство шукатиме нові інструменти, як міжнародним місіям ООН або Ради Європи потрапити на окупований півострів.