Валютна війна, задумана Білим домом, націлена не тільки на Китай, але і на Німеччину - Foreign Policy

"Пройшов лише тиждень з інавгурації Трампа, а його адміністрація вже дала зрозуміти, що готується до глобальної економічної війні". Про це пише Гарольд Джеймс, професор історії Прінстонського університету, який спеціалізується на історії європейської економіки, в американському виданні Foreign Policy, передають Патріоти України.

За словами професора, "валютна війна, яку, по всій очевидності, задумав Білий дім, націлена не тільки на Китай - його вже давно підозрюють у нечесній грі в боротьбі за лідерство в глобалізації, - але і на Німеччину". Історик посилається на висловлювання глави Національної торгової ради США Пітера Наварро, який сказав у вівторок, що Німеччина використовує свою валюту з метою "експлуатації" своїх сусідів і США. Судячи з усього, пише Джеймс, Білий дім бачить в ЄС і в валютному союзі, що встановила євро як валюту, "механізм захисту інтересів Німеччини і розширення її влади".

"Цей страх Німеччини є одночасно дивним виразом параної і ідеєю, яка має давню історію в поглядах авторитетних економістів і політичних гравців", - вважає професор. Вперше така критика висловлювалася на адресу Європейської валютної системи (ЄВС), яка передувала введенню в хід євро, говориться в статті. Німеччину звинувачували в тому, що ЄВС, як потім і євро, "дозволить їй досягти європейського економічного панування в кінці ХХ століття і в новому тисячолітті, в той час як століття тому подібний військовий план провалився", резюмує вчений. Як зазначає автор, дивно, що ця теорія завжди мала більший хід у Великобританії і США, а не в континентальній Європі.

"Довести сусідів до національного банкрутства - не найкращий спосіб будівництва стабільного процвітання", - іронізує історик. "З точки зору Німеччини мета єдиної валюти полягала не тільки в полегшенні повсякденних операцій, але і в подоланні побоювань окремих країн щодо торгових переваг при взаємодії нефіксованих валют одна з одною", - пояснює автор статті. Наварро ж, критикуючи "занижену вартість євро", звинувачує валютний союз в тому, що це перманентний спосіб знижувати реальну вартість німецької марки, пише Джеймс.

Насправді, вважає автор, вибухонебезпечність німецького кейса криється в його внутрішньополітичних аспектах. "Бундесбанк накопичує великі вимоги до Південної Європі в європейській міжбанківській системи TARGET2", - йдеться в статті. Дисбаланс TARGET2 на користь Німеччини, пояснює автор, "не є навмисною політикою Берліна, а наслідком відтоку грошей з Південної Європи після того, як Європейський центральний банк спробував стимулювати її зростання за допомогою покупки активів банків (тобто за допомогою кількісного пом'якшення). Сам же механізм кількісного пом'якшення, - пояснює історик, - виник через тиск Південної Європи і США, щоб домогтися прийняття заходів з порятунку євро". Тому, підсумовує автор, німецькі вимоги в TARGET2 "виникли через внутрішню логіку системи, а не тому, що німецький уряд або Бундесбанк намагаються чимось маніпулювати".

"Вимоги Наварро і Трампа настільки ефективні, тому що вони вказують на основну політичну слабкість позиції Німеччини", - йдеться в статті. Зростання вимог Німеччини до Південної Європі в TARGET2 непередбачуване і непопулярне в Німеччині, зазначає автор. "Німецьким платникам податків загрожує потенційно великий рахунок, але він буде пред'явлений тільки в разі краху євро", - пояснює історик.

Американські нападки йдуть на руку критикам Ангели Меркель в Німеччині, вважає автор, і "готують німецьку передвиборчу кампанію, яка буде обертатися навколо двох тем - євро і біженців, а уряд США візьме на себе роль опозиції".

Наслідком колапсу євро буде не тільки ослаблення Європи як конкурента, але й зростання нестабільності всередині неї на тлі вивільнення колишніх національних суперництв, попереджає Джеймс. "Раніше Америка бачила в Європі полюс стабільності в нестабільному світі, - підсумовує автор. - А нове бачення хоче європейської нестабільності, як з політичної, так і з економічної точки зору".