Бізнес, страхування і не тільки: Названо топ-7 майбутніх змін в економічному законодавстві України

Істотна частина вугільного потенціалу України зараз втрачена через окупацію частини Донбасу, але і без цього проблем в галузі вистачало. Тому в держбюджеті 2016-го на реструктуризацію вугільної галузі було виділено 654,8 млн грн фінансування. Перший квартал року пройшов, про реструктуризацію поки нічого не чути, тому Верховна Рада перерозподілила ці кошти, спрямувавши 250 млн грн на державну підтримку вугільної галузі (тобто фактично на дотації) і 100 млн грн – на добудову шахти №10 "Нововолинська". За відповідний законопроект №3813 у першому читанні проголосувало 280 депутатів.

Підтримати працюючі шахти необхідно, але доцільність добудови шахти в нинішніх умовах викликає сумніви. Спікер парламенту Володимир Гройсман під час прийняття законопроекту повідомив, що на добудову шахти необхідно 14 місяців за умови безперервного фінансування. Але ще 9 лютого цього року міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин говорив, що вважає за необхідне законсервувати "Нововолинську", що будується вже 27 років, до знаходження інвестора. За його словами, для завершення будівництва шахти необхідно 1,5 млрд грн. "Грошей там закопано дуже багато", – зазначив міністр (згідно з даними Кабміну, на 1.01.2013 р. держава вклала в шахту 1,08 млрд грн). У лютому минулого року він же говорив, що шахту можна запустити через 6-9 місяців за умови належного фінансування, наявності волі політичних еліт і бажання місцевих рад. А в грудні того ж року повідомив, що для добудови потрібно 500 млн грн. У держбюджеті минулого року на добудову "Нововолинської" було передбачено 200 млн грн, але фактично виділено 145,8 млн грн.

Шахта № 10 розташована в 10 км від міста Нововолинська у Львівсько-Волинському вугільному басейні. Це єдина в Україні шахта-новобудова, фінансування будівництва якої здійснюється за рахунок коштів держбюджету. Роботи по її спорудженню були розпочаті в 1989 р. Повідомлялося, що на 2013 р. будівництво, нібито, досягло 87% експлуатаційної готовності.

Згідно з проектом, шахта повинна виробляти 900 тис. т вугілля газової групи в рік. Її запаси вугілля оцінюються в 37 млн т, таким чином її експлуатація може тривати близько 40 років.

Галузь страхування зараз будує свою роботу на основі закону, який був прийнятий ще в 2001 р. і, за словами учасників ринку, не відповідає сучасним умовам. Новий законопроект №1797-1 "Про страхування" був прийнятий за основу голосами 242 депутатів.

Передбачається введення нового порядку реєстрації страхових компаній, класифікації галузі та видів страхування відповідно до рекомендації Ради ЄС, введення пруденційного нагляду (тобто системи нормативів, що дозволяють оцінювати і управляти ризиками, що виникають в результаті діяльності фінансової організації), встановлення умов платоспроможності страховиків і вимог до власників компаній.

Депутати прийняли за основу доопрацьований проект закону №2456-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг". "За" проголосували 226 депутатів (якби було хоча б на голос менше, то законопроект вважався б відхиленим).

Автори документа вважають, що в ньому враховані європейські директиви і практики по споживчому кредитуванню. Йдеться про те, що він йде в комплексі з законопроектом №2455 "Про споживче кредитування", який був прийнятий в першому читанні в грудні минулого року і вже готовий до розгляду у другому читанні.

Законопроект № 2456-д спрямований насамперед на усунення прогалин та неузгодженостей в системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів. Такі недоліки нині викликають неоднакове застосування судами правових норм. Також передбачено посилення відповідальності фінансових компаній і організацій за неподання, несвоєчасне або неповне надання інформації про послуги, їх вартість та умови, а також за недостовірність реклами фінансових послуг і одностороннє внесення змін в укладені договори. Передбачається, що споживач отримає право протягом 14 днів повернути фінансову послугу, навіть якщо він, наприклад, вже придбав в кредит товар.

Національний банк в спеціальній заяві привітав ухвалення Верховною Радою законопроекту за основу. Банк вважає, що він буде сприяти зміцненню довіри між учасниками фінансових операцій. НБУ в свою чергу вже працює над програмою підвищення фінансової обізнаності громадян.

Верховна Рада остаточно прийняла законопроект №1599, що передбачає можливість реєстрації особистих селянських господарств, які бажають продавати свою продукцію, як сімейних фермерських господарств з набуттям статусу юридичної особи або фізичної особи – підприємця. "За" проголосували 262 народних депутата.

У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що населення України в особистих господарствах виробляє близько 85% овочів в країні, 80% молока, 75% м'яса великої рогатої худоби і 60% – свиней тощо. При цьому не сформовані належні канали збуту виробленої населенням продукції, через що виробники втрачають значну частину потенційного доходу.

На думку авторів законопроекту, з придбанням офіційного статусу селянські господарства будуть більш мотивованими стати повноцінними учасниками аграрного ринку. Зокрема, вони отримають всі пільги, якими зараз володіють сільськогосподарські підприємства, соціальний захист членів таких господарств тощо. В свою чергу, це зменшить тіньову складову ринку і збільшить надходження до бюджету (в тому числі і тому, що селянським господарствам доведеться сплачувати більше податків).

У першому читанні прийнято законопроект №3868, що передбачає тимчасове, терміном на три роки, встановлення експортного мита на відходи та брухт чорних металів на рівні 35 євро за 1 т (зараз 10 євро). Як компенсація пропонується на цей період призупинити обов'язкову державну реєстрацію контрактів на експорт металобрухту (своєрідне квотування). Рішення підтримали 245 депутатів.

Боротьба за величину мита йде давно. Металурги хочуть встановити її якомога вище, аж до заборонної, тому що брухту гостро не вистачає на внутрішньому ринку. Його ж заготівельники нагадують про принцип свободи підприємницької діяльності.

Мінекономрозвитку і торгівлі вважає, що експортні картки потрібно скасувати назавжди, а мито підвищити, але не більше ніж до 25 євро. У разі її підвищення до 35 євро знизиться заготівля металобрухту, і в перспективі при відновленні роботи металургійної галузі обсяги заготівлі брухту не зможуть задовольнити потреби підприємств на внутрішньому ринку.

Так що величина мита буде, швидше за все, скоригована при підготовці законопроекту до другого читання.

Верховна Рада 237 голосами прийняла за основу законопроект №3498 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків і деривативів)". Він передбачає врегулювання взаємовідносин, пов'язаних з біржовими і позабіржовими деривативами шляхом визначення самого поняття "деривативи" та формування їх класифікації.

У міжнародній практиці похідним фінансовим інструментом (деривативом) називається договір (контракт), за яким сторони отримують право або беруть зобов'язання виконати деякі дії щодо базового активу. Спрощуючи, можна сказати, що фактично дериватив – це цінний папір на цінний папір. Вважається, що надмірне захоплення деривативами стало головною причиною фінансової кризи, що почалася в 2007-2008 рр. в США. Але без цього інструменту сучасні ринки капіталу вже не можуть працювати ефективно.

Підтриманим законопроектом врегульовуються питання формування інфраструктури, необхідної для функціонування в Україні ринку деривативів (передбачається створення торгового сховища та центрального контрагента, які повинні функціонувати відповідно до європейських стандартів). Також передбачаються впровадження інституту кваліфікованих інвесторів і уніфікація підходів до регулювання діяльності різних бірж шляхом впровадження інституту оператора ринку (особа, яка має ліцензію на організацію торгівлі активами на відповідному ринку).

Крім того, депутати в першому читанні підтримали супутні законопроекти №3516 "Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків і деривативів)" (235 голосів), №3500 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків і деривативів)" (229 голосів) і №3499 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків і деривативів)" (233 голоси). Ці проекти носять в основному технічний характер: вводять нові поняття, перейменовують закони і організації тощо.

Мета ж усіх цих змін – створення передумов для підвищення ефективності та функціональності ринків капіталу та інших регульованих ринків в Україні.